За більш ніж півстоліття підприємство змогло стати одним із найпотужніших у світі. А деякі його розробки залишили позаду такі компанії як Boeing чи Airbus.

1946 рік. СРСР в руїнах, країна оговтується від Другої світової. Промисловість досі заточена на армію, у тому числі й авіабудування. Країні ж конче необхідні мирні літаки: вантажні, пасажирські чи сільськогосподарські. Тож 31 травня радянська влада створює нове конструкторське бюро на Новосибірському авіаційному заводі — його очолює Олег Антонов.

Через рік бюро піднімає у повітря перший літак — АН-2. А влітку 1952 року завод переїжджає до Києва і по команді з Москви відразу приймається за розробку військово-транспортного літака з турбодвигунами, надскладне завдання на ті часи, але вже через 4 роки літак АН-8 вперше підіймається у небо.

Далі — ціла серія пасажирських та транспортних літаків. Випробувальна база під Києвом не поступається європейським. Вже у 1982 році конструктори випускають найбільший на той час літак у світі — АН 124, або ж "Руслан". До 2004 року таких літаків було вироблено аж 55. 47 з них і дотепер в експлуатації.

А вже у 1989-му світ побачив "Мрію". Літак, який та став найбільшим та найпотужнішим літаком, досі не має аналогів. Ан-225 занесений у Книгу рекордів Гіннесса за його 240 досягнень. У світі, щоб побачити приліт "Мрії", беруть відпустки.

Виробництво нових надсучасних літаків — така тепер мета в заводу "Антонов". Підприємство вже розробило і виготовляє військово-транспортні літаки АН-178 та пасажирські АН-148. По маневреності та злітній дистанції їм немає рівних у світі, а дешевизна витісняє конкурентів. Ними дуже цікавиться Азія: Об`єднані арабські емірати, Китай та Індія, яка до речі, вже готова вкладати кошти у серійне виробництво.

Читайте також: Як діти стають справжніми пілотами

Не забувають в Антонова і про своїх ветеранів. "Антей" — батько "Мрії" та "Руслана". Саме АН-22 започаткував традицію найкращих літаків світу. 1965-го року він спричинив світову сенсацію, піднявши у повітря 60 тонн ваги. Красеню вже півстоліття, відремонтований та оновлений він знову у своїй стихії і готовий продовжити службу.

Сам Олег Антонов помер у 1984-му. 38 років життя він віддав авіабудуванню. Саме з його легкої руки піднялись у небо десятки моделей літаків.