Сам політик написав про свій ювілей: "Перетнув позначку 50 років життя. Напевне, є легші дороги, але мені подобається моя. У мене безліч впливових ворогів, але я маю люблячу сім'ю і вірних друзів, які допомогли мені відстояти свої переконання. В мене багато критиків і ненависників, але я - в команді однодумців, яка формує українську політику.
Я був на вершині силових структур і в тюрмі, але я не боюся ходити без охорони і поважаю думку інших".

"На мене вилито безліч негативу, але я лишаюся відкритим і не втрачаю вміння сміятися. В першу чергу - над собою.
Я живу заможно, але не втратив співчуття і прагнення допомогти тим, хто бідує. Я є частиною влади, але залишив за собою право говорити те, що думаю. Я багато подорожував, але не хочу жити ніде, крім України. У мене багато помилок і поразок, але я роблю висновки і продовжую вірити в свої ідеали", - додав він.

Знаю, в нинішній ситуації це майже непристойно, але я - щасливий,
— зізнався Луценко.

Дитинство

Навчався в рівненській міській гімназії № 7, яку закінчив із золотою медаллю.

Служив Радянській армії.

Політичну кар’єру розпочав з 90-х років.

Луценко в СПУ

10 років (з 1996 по 2006) політик перебував у лавах Соціалістичної партії України. Два роки (1996–1998) був секретарем Політради партії. З грудня 2003 року очолював Спілку молодих соціалістів.

Луценко на засіданні СПУ

Рік (з вересня 1997 по вересень 1998) Луценко був заступником міністра України у справах науки і технологій.

У березні 1998 - кандидат в народні депутати України (виборчій округ № 152, Рівненська область, 2-е місце з 20 претендентів). Також кандидат в народні депутати України від виборчого блоку СПУ-СелПУ, № 58 в списку.

З вересня 1998 по квітень 1999 Луценко був помічником Прем’єра Валерія Пустовойтенка.

Луценко і Пустовойтенко

Рівно рік з квітня 1999 по 2000 рік Луценко був помічником-консультантом нардепа Олександра Мороза.

Мороз і Луценко

З грудня 2000 року — співголова акції "Україна без Кучми". Представляв Громадянський комітет захисту Конституції на переговорах з представниками влади в лютому 2001 року.

Мороз підписав це фото "Друзі зустрілися!"

Одного разу будучи депутатом ВР Юрій Луценко прямо в сесійній залі подарував Леоніду Кучмі символ тюремного ув'язнення - солом'яні лапті - після чого Кучма перестав відвідувати засідання Ради.

Луценко дарує Кучмі лапті

Учасник Помаранчевої революції

З травня 2002 до березня 2005 був нардепом 4-го скликання від СПУ. Склав депутатські повноваження 3 березня 2005.

Листопад 2004 - січень 2005 — член Комітету національного порятунку. Під час Помаранчевої революції один з "польових командирів" Майдану.

Луценко на сцені Помаранчевої революції

Член Ради національної безпеки і оборони України (лютий 2005 — грудень 2006). Член Антикризового центру (з червня 2005).

З 4 лютого 2005 по 1 грудня 2006 — міністр внутрішніх справ України в урядах Юлії Тимошенко та Юрія Єханурова.

Після призначення у лютому 2005 року міністром внутрішніх справ України призупинив своє членство в СПУ. У липні 2006 року остаточно порвав з СПУ на знак протесту проти входження соціалістів в коаліцію з комуністами та Партією регіонів.

Проте, за рекомендацією Президента Ющенка, залишився керівником МВС і в складі уряду Януковича, сформованого цією коаліцію.

Луценко і Ющенко

У квітні 2006 обраний депутатом Київської міської ради.

"Народна самооборона"

Вересень - жовтень 2006 — у газеті "2000" з'явилася серія публікацій про корумпованість керівництва МВС України і зокрема Юрія Луценка. У Верховній Раді більше половини депутатів проголосували за створення спеціальної слідчої комісії, яку очолив Володимир Сівкович.

2 листопада Верховна Рада відсторонила, Луценка і позбавила його повноважень міністра. 1 грудня 2006 року парламент звільнив його з посади міністра. Луценко заявивши, що "не буде фактором розколу українських демократичних сил", ініціював створення громадського об'єднання "Народна самооборона".

Грудень 2006 — березень 2007 — радник Президента України.

Знову міністр

З листопада до грудня 2007 був нардепом від Блоку "Наша Україна — Народна самооборона", № 1 в списку. Склав депутатські повноваження 19 грудня 2007.

Цього ж дня знову став міністром внутрішніх справ України в уряді Юлії Тимошенко.

Під час перебування на посаді був неодноразово критикований опозицією, питання про його відставку піднімали в парламенті.

Тимошенко і Луценко

Через конфлікт Президента Віктора Ющенка з членами депутатської групи "Народна самооборона" Юрій Луценко став на бік Юлії Тимошенко і чув жорстку критику з боку Президента.

28 січня 2010 року Верховна Рада України звільнила Юрія Луценка з посади міністра. Того ж дня уряд призначив Луценка першим заступником міністра внутрішніх справ і виконувачем обов'язків міністра.

Затримання і тюрма

26 грудня 2010 — співробітники спецпідрозділу СБУ "Альфа" затримали Луценка, коли він вийшов вигуляти собаку.

27 лютого 2012 року засуджений до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на строк до трьох років; крім того, Юрія Луценка позбавлено 1-го рангу державного службовця.

Політика визнали винним у перевищенні службових повноважень, нецільовому використанні державних грошей, виділенні квартири своєму водієві та зарахуванні йому цивільного стажу як міліцейського. Присудили сплатити державі 643 тис. грн. збитків. Для цього конфіскували майно екс-урядовця. Описали машину та київську квартиру.

Тимошенко на засіданні суду у справі Луценка

3 липня 2012 — Європейський суд з прав людини визнав незаконним арешт Луценка, а також визнав його політично вмотивованим.

7 квітня 2013 року тодішній Президент Віктор Янукович своїм указом помилував Луценка.

Луценка відпустили з тюрми: зустрічає дружина Ірина і син

"Третя українська республіка", Євромайдан

У 2013 році Юрій Луценко ініціював створення громадського руху "Третя українська республіка".

Він заявив, що до кінця 2013 року проект коштуватиме близько 100 тис. доларів, на який скинулась організаційна група, і заперечив причетність до його фінансування будь-яких політичних спонсорів.

1 липня 2014 "Третя українська республіка" стала політичною партією.

Під час Євромайдану Луценко часто їздив на схід України, в одній із поїдок до Харкова його облили зеленкою.

Луценка облили зеленкою під час Євромайдану у Харкові

У січні під Святошинським РВВС у Києві "Беркут" побив Юрія Луценка та ще кількох людей.

"Блок Петра Порошенка"

На з’їзді партії "Солідарність" новим головою обрали Луценка.