Лише той, хто контролював тутешні гірські шляхи та перевали, міг назвати себе одноосібним володарем краю.
За цю територію змагались угорці, французи, італійці та місцеві магнати. Та для контролю потрібно була фортеця. Її й почали зводити угорські королі на 260 метровій горі вулканічного походження.
Вже сама назва Невицького замку породила чимало легенд. Найпоширеніша, що під час ворожих нападів, чоловіки переховували в цьому місці своїх дружин та доньок, тобто невіст.
Товщина деяких стін сягала майже 3 метри. До винаходу гармат було ще довго, але вже той час катапульти з кам’яними брилами могли за декілька днів розбити навіть найміцніші мури. Та й тут архітектори певні хитрощі. Якщо під час будівництва до вапна додавати яйця та коров’яче молоко, шанси противника на штурм різко падали.
А оберігати в Невицьокому замку справді було кого. Якщо підрахувати власників твердині, варту, слуг та ремісників, то вийде до півтори тисячі осіб. За кращих часів у замку було 41 приміщення, а його загальна площа становила півтори тисячі квадратних метрів. Попри високе розташування тут був проведений водопровід.
Був і колодязь. Звичайно копати 300 метрів ніхто не збирався, просто збирали дощову воду, тому діаметр колодязя сягав 3,5 метра.