Читайте також: "Північний потік-2": Росії рано радіти?
Чому Меркель вирішила піти, і чого очікувати Україні, – в матеріалі 24 каналу.
Одна з найуспішніших канцлерів Німеччини
Ангела Меркель у 2018 році вчетверте стала главою німецького уряду. Стільки ж перемог на виборах було хіба що в її однопартійців Конрада Аденауера після закінчення Другої Світової війни та Гельмута Коля у 1980-90их роках. Вперше Меркель стала прем’єром у 2005 році, вдруге – в 2009, втретє – 2013.
Ангела Меркель 12 раз очолила топ-100 найвпливовіших жінок світу за версією Forbes. Меркель змогла так довго пробути канцлером завдяки кільком факторам. Зокрема, завдяки їй ЄС вийшов з економічної кризи 2008 року і відбулося економічне пожвавлення.
Ангела Меркель 12 разів очолила топ-100 найвпливовіших жінок світу за версією Forbes
Однак рішення Меркель піти з посади лідера ХДС і більше не балотуватися в канцлери, на думку фахівців, пов’язане з мігрантською кризою, пов’язаною з бойовими діями Росії в Сирії. Це призвело до того, що результати виборів у Німеччині у вересні 2017 року змусили Меркель піти на не дуже бажаний для себе союз із соціал-демократами. Мігрантська криза, говорить дипломат Олександр Хара, підірвала популярність Меркель на тлі росту правих настроїв у Німеччині.
В питанні мігрантів із Сирії Меркель все зробила у відповідності до норм і цінностей ЄС – тимчасово впустила до країни мільйон біженців і вимагала від інших держав погодитися на квоти для мігрантів. Але це позначилося на тому, що її партія ХДС трохи поступилася на останніх виборах у Баварії. Тому це рішення – більше внутрішній тиск самої Меркель, що її лідерство тягне партію вниз. Але вона залишиться на посаді канцлера,
– наголосив Олександр Хара.
Читайте також: Нова погроза Путіна: про реальні причини і наслідки санкцій Росії проти України
Хоча Меркель стала вчетверте канцлером, популярність ХДС продовжує знижуватися. За словами Хари, її рішення залишити пост глави ХДС пов’язане з тим, що вона, як відповідальний політик, не хоче, аби певний негатив через мігрантську кризу вплинув на позиції партії.
Меркель, Путін і Україна
Протягом багатьох років між Меркель і Путіним були досить приязні стосунки, які виражалися в тісному економічному співробітництві Німеччини і Росії. Передусім, постачанні російського газу. Дві країни погодили будівництво газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2" в обхід України.
Російська агресія Путіна проти України різко змінила стосунки між німецькими канцлером і російським президентом. Навіть до того, що в 2014 році Меркель сказала тодішньому президенту США Обамі, що Путін втратив зв'язок із реальністю, і "живе в іншому світі".
Саме Меркель належить заслуга в тому, що в 2015 році після тривалих переговорів нормандської четвірки в Мінську вдалося зупинити російську агресію на Донбасі. Як згадує колишній президент Франції Франсуа Олланд у своїй новій книзі "Уроки влади", наміри Путіна були цілком очевидними.
"Путін хотів зберегти свій вплив на російськомовні регіони та максимально послабити проєвропейську владу в Києві. Після провалу режиму припинення вогню, бої між українським військом та парамілітарними сепаратистськими загонами розгорілись з новою силою", – мовиться у книзі Олланда.
Меркель була рушійною силою на історичних переговорах у 2015 році
Згідно зі спогадами Олланда, першу чернетку майбутньої мінської угоди писала Ангела Меркель.
"Вона нікому, навіть своїм радникам, не дозволяла формулювати статті угоди. Такий у неї темперамент і така методика: вона дуже серйозна, старанна та пильна. Російський президент так рознервувався, що почав погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. Це виказало, що російські війська на сході України є. Путін схаменувся та взяв себе в руки", – мовиться у книзі екс-президента Франції.
Він також згадав, що Путін пішов, і після цього стало відомо, що бойовикам угода не підходить.
Ангела Меркель крижаним тоном пообіцяла Путіну тривалу ізоляцію. Той завагався та все шукав, як виграти час... Його мета – максимально послабити Київ, сподіваючись згодом побачити при владі команду, поступливішу російським інтересам і віддаленішу від Євросоюзу. Найбільше він не хоче вступу України до НАТО та отримання нею зброї, яка могла б змінити баланс сил. Путін виходить зателефонувати. Через кілька хвилин він повертається та повідомляє, що сепаратисти – ті самі, про яких він казав уранці, мовляв, їх не знає, – згідні,
– мовиться у спогадах екс-лідера Франції.
Власне, здебільшого зусиллям Меркель ЄС погодився на впровадження антиросійських санкцій через анексію Криму і окупацію частини Донбасу.
"Північний потік-2"
Протягом цього року між Німеччиною і Росією з'явилося певне потепління у зв’язку з будівництвом "Північного потоку-2". Після тривалої паузи Німеччина дала згоду на продовження будівництва.
18 травня Ангела Меркель зустрілась із президентом Росії Володимиром Путіним у Сочі. Лідери країн обговорили низку питань, зокрема, газовий конфлікт навколо постачань блакитного палива із РФ у Західну Європу, ситуацію в Україні та нормандський формат. Меркель наполягала на тому, щоб Путін надав гарантії того, що російський газ буде, як і раніше, транспортуватися через Україну нарівні з новим газопроводом "Північний потік-2".
Попри санкції Німеччина погодилася будувати разом із Росією "Північний потік-2"
18 серпня в урядовій резиденції Мезеберг Меркель знову зустрілася з Путіним. Зустріч тривала досить довго. Меркель і Путін вийшли до преси перед початком перемовин. Канцлер Німеччини зазначила, що вони обговорюватимуть питання Сирії, України. А також будівництва невигідного для України спільного німецько-російського проекту газопроводу.
В Україні таку позицію Німеччини сприйняли, як зраду. Президент Петро Порошенко заявив, що держава зробить усе, щоб не дати Росії використовувати "Північний потік-2" як елемент гібридної війни, як проти Києва, так і Європи.
27 жовтня президенти Туреччини, Франції, Росії та канцлер ФРН провели спільний саміт у Стамбулі щодо Сирії, де домовилися просувати політичний процес в цій країні, зокрема, шляхом кращої координації різних ініціатив, і не припиняти боротьби з терористичними групами. Німецькі політики розкритикували Меркель за участь у цьому саміті.
Як зміниться політика Німеччини щодо України з відходом Меркель?
Олександр Хара зазначає: у випадку відходу від лідерства Меркель у ХДС зовнішня політика Німеччини не зазнає швидко кардинальних змін щодо Росії і України. Хоча, зазначає експерт, у цілому німці розуміють небезпеку з боку Путіна. Але, на відміну від Меркель, яка вважає, що діалог – діалогом, але поступок не повинно бути, поки Росія не почне виконувати певні умови, в уряді ФРН хотіли би бачити Путіна більш активним гравцем у Німеччині.
Ангела Меркель – скеля, яка підтримує Україну в боротьбі з російським агресором. Хоча інколи нам здається, що реакція ЄС на агресію РФ м’яка. Втім, враховуючи саме об’єднання і складні механізми ухвалення рішень в ЄС, то Меркель треба дати Героя України за те, що вона об’єднала і досі тримає Європу в протистоянні з РФ,
– підкреслив Олександр Хара.
На місце глави ХДС після партійних виборів, які відбудуться в грудні 2018 року, є вже три претендента. Крамп-Карренбауер, яка стала генсекретаркою ХДС в цьому році, повідомила керівництву партії, що буде балотуватися на посаду голови партії. Також про намір поборотися за найвищу посаду у ХДС заявили міністр охорони здоров'я Німеччини Єнс Шпан та колишній голова фракції ХДС в Бундестагу Фрідріх Мерц.
Після відходу Меркель Путін всю увагу переключить на підтримку її конкурентів
В будь-якому випадку зміна голови ХДС не вплине на стосунки між Німеччиною і Україною сьогодні. Меркель однаково залишатиметься главою уряду до наступних парламентських виборів у 2021 році. Хто їх виграє – складно спрогнозувати. Однак Путін докладе зусиль, щоб до влади прийшли близькі до нього соціал-демократи. Тоді в нього з’явиться шанс похитнути позицію Німеччини і добитися зняття санкцій.