Провалюватися під землю закарпатське Солотвино почало ще 10 років тому. Критичною ситуація стала вже у 2004 році.
“Все затопило, поїздки в шахту заборонені, підйомні машини зупинили. Сьогодні ніхто в шахти не їздить”, - каже директор Солотвинського солерудника Олександр Поштук.
У зоні ризику 290 житлових будинків. Глибина найбільшого провалля Солотвина - понад 100 метрів, найменшого - 8.
“Людей треба відселяти, в першу чергу, тих, хто безпосередньо знаходиться біля проваль. Але поки ніхто конкретно нам не дав доручення куди, кого і на які гроші організовувати це переселення”, - каже заступник сільського голови Солотвина Янош Кочерга.
Розчаровані люди нарікають на бездіяльність влади. Самотужки впоратися з проваллями їм не під силу. Відтак, згідні навіть на переселення до сусідньої Тереблі.
“Скільки разів тут були - все одно не дають ніякої допомоги. Як нам вийти звідси? Якби дали - звичайно, вийду. А так куди я вийду? Туди - в яму напевно”, - каже мешканка Солотвина Олена Прикуп.
Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації у своїх висновках погоджується, - проживати в зоні карстових проваль небезпечно. Гроші для відселення шукатимуть.
“Одна з пропозицій - куди відселяти, будувати нові помешкання для людей, які попали у зону можливих проваль, жителів Солотвина - це є селище Нижня Абша, Тячівський район. Це ми сьогодні також розглядали, аби оперативно виробляти проекти рішень на будівництво і таке інше”, - сказав голова Закарпатської обласної ради Іван Балога.
Солотвинський солерудник, через який і виникла проблема, приречений на закриття. Що робити людям - наразі так і невідомо. На ліквідацію існуючих проваль, за попередніми розрахунками, необхідно майже 200 мільйонів гривень.