Але якби аналогічна ситуація сталася в будь-якій європейській країні — міністр, швидше за все, вже написав би заяву про відставку.
Таку думку в коментарі Цензор.НЕТ висловили виконавчий директор громадської організації Transparency International Олексій Хмара та директор Інституту соціал-політичного проектування Андрій Миселюк.
"Те, що в цій справі присутній присмак корупції — це однозначно. Тобто, в будь-якій європейській країні, навіть без доведення того факту чи була корупція чи ні — міністр як мінімум публічно б вибачився, або навіть пішов би у відставку. У нас же все набагато складніше, тому що у нас про те, що написано в законі, і як його трактують, починають згадувати тоді, коли це безпосередньо стосується людини", — зазначив Хмара.
Водночас, за його словами, на сьогоднішній день є кілька обставин, які не дозволяють прямо говорити про те, що у цьому випадку присутня корупційна складова.
"Ми досі не знаємо, з якою метою міністр був за кордоном, тому що у нього час від часу плутаються думки. То він спочатку говорив, що на футбол їздив, потім це була відпустка, а пізніше це вже була службова бесіда і так далі. Тому ми не дізнаємося, що це насправді було, поки не побачимо відповідних документів або прямих показань.
Що стосується Олександра Онищенка, бізнес якого пов'язаний зі сферою відповідальності Міністерства екології, давайте ще пам'ятати про те, що це народний депутат України, який формально міг їздити в закордонний виборчий округ на зустріч з виборцями. Так що, можливо, це була службова поїздка. У такому випадку, якщо дві людини в службовій поїздці у зв'язку з тим, що не було ніякого транспорту, повертаються назад разом — тоді це важко назвати корупцією.
Згідно з тією інформацією, яку ми маємо на сьогоднішній день, цей випадок точно можна розглядати як потенційний конфлікт інтересів, а от чи є він реальним — це ще питання. У будь-якому випадку, згідно із законодавством України, за конфлікт інтересів, що не корупція, а реальний конфлікт інтересів, який зараз у нас, по суті, може бути, передбачена адміністративна відповідальність плюс підняття питання про відсторонення від посади особи, яка вчинила конфлікт інтересів. Оскільки депутат не може бути усунений, тому що у нього виборна посада, то це може бути людина, яку на посаду призначено, тобто міністр", — зазначив Хмара.
У свою чергу політолог Андрій Миселюк вважає, що ця ситуація стане своєрідним тестом на предмет того, наскільки нові міністри, які після Майдану щиро декларували свою прихильність європейським нормам і цінностям, здатні дотримуватися їх на практиці.
"Звичайно, у цьому випадку могли мати місце певні корупційні оборудки або тіньові домовленості, але останнє слово мають сказати компетентні органи. Але не варто забувати і про політичну відповідальність. Коли скандали такого роду виникають у європейських країнах, і вина чиновника ще не доведена ні судовими органами, ні поліцією — незалежно від цього чиновник практично завжди пише заяву про відставку. Тому що це компрометує, по-перше, ту політичну силу, яка його делегувала, в цьому випадку це партія "Батьківщина", і компрометує його самого, практично ставлячи хрест на його політичній кар'єрі.
У нашому випадку ми не бачимо цієї політичної відповідальності. Міністр Шевченко не написав жодної заяви. Зараз є неофіційна інформація про те, що, звичайно ж, після цього скандалу в партії "Батьківщина" буде прийнято рішення про те, що його замінять на іншу фігуру. Воно, звичайно виправдано, бо це великий удар по репутації партії. Я можу спрогнозувати, що ж все-таки міністр буде змушений написати цю заяву про відставку, можливо навіть вже цього місяця. І це стане прикладом для всіх інших високопоставлених чиновників, що за свої вчинки треба нести як мінімум політичну відповідальність, не кажучи вже про кримінальну", — резюмував Миселюк.