Координаційні центри не завжди допомагають
Наприкінці квітня в Україні було близько 10 тисяч втікачів. Їх називають біженцям, хоча, згідно із законом, вони — внутрішні переселенці. Скільки їх точно не може сказати ніхто. В Управлінні верховного комісара ОНН у справах біженців підрахували, що наприкінці квітня тих, хто залишив свої домівки в Криму і на Сході, було понад 9 тисяч.
З них найбільше знайшли притулок у Києві — майже 2 з половиною тисячі. На другому місці — Львів. В інших регіонах оселилося по кілька сотень втікачів.
У Координаційному центрі при департаменті соціальної політики КМДА можна отримати комплексну допомогу. А тут мали б допомагати виконувати обіцянки міністра. Тим, хто потребуватиме допомоги тут, обіцяють підшукати житло, знайти роботу, влаштувати дитину в садок.
Олег Волков щойно прибув із Краматорська. Про координаційний центр дізнався на вокзалі. Сподівався на поселення, тож прибув сюди з речами. Втікачам зі сходу у координаційному центрі наразі не допомагають. Проте, що робити далі чиновники не знають
На камеру ситуацію пояснюють так: центр створювали для допомоги кримчанам, а директив, допомагати чи не допомагати іншим на разі не надходило.
Помешкання на новому місці доводиться шукати самотужки
У Олега, аби знайти житло, є час до вечора, інакше доведеться ночувати на вокзалі. Ділиться своїми планами на день.
Зараз конкретно напевно здам речі, щоб не тягатися з ними, в камеру зберігання і шукатиму гуртожитки, по газетах, можливо кімнату зможу знімати,
— каже Олег.
У санаторії "Пуща Водиця" мешкає 150 людей з Криму. А це — житло, яким у координаційному центрі пишаються. В санаторій "Пуща Водиця" заселили першу хвилю втікачів з Криму, але більше місць немає. Ті, хто прибув у Київ пізніше, називають мешканців "Пущі Водиці" щасливчиками.
Керівництво санаторію вже готується до зимового і осіннього опалювального періоду, щоб ми тут жили,
— розповідає голова координаційного центру санаторію "Пуща Водиця" Іван Коротаєв.
У регіонах також намагаються поселити переселенців. Тут діють державні центри допомоги біженцям. На Херсонщині, яка сусідить з окупованим півостровом, облдержадміністрація, наприклад, пропонує не тільки тимчасове житло, але й пакет першої необхідності.
За допомогою до Херсонської влади звернулося трохи більше 200 переселенців. Область сприймали більш як транзитну. Очікують другої хвилі міграції.
Львів і межигір'я, як притулки
Маленька Тамара разом з батьками відтепер мешкає у Львові. Батьки дівчинки кажуть: у тому, що потрібно покидати окупований Крим сумнівів не виникало. Одразу вирішили: їдуть до Львова.
У Межигір'ї також живуть переселенці. Але до мешканців цих апартаментів журналісти ходять ешелонами. Це — будиночки для прислуги у Межигір'ї. З ініціативи координаційної ради Майдану, вони стали тимчасовим помешканням для тих, хто потребує допомоги. Таких, як наші співрозмовники з Луганська, які претендувати на опіку органів влади поки не можуть.
Допомагають біженцями кілька десятків громадських організацій: на їхніх плечах — житло та харчування. Такі міні-готелі як у Межигір'ї — рідкість. Зазвичай, пропонують приватні квартири, будинки. За словами координатора ініціативи "Дім друзів" Руслани Панухник, більшість переселенців хочуть перебратися у Київ. Проте, столиця практично вичерпала свої ресурси.
Найлегше перебратися у сільську місцевість
Ще легше перебратися у сільську місцевість. Але багато з тих, хто мешкали у містах, не наважуються на такий крок.
Оксана Нечипоренко з захопленого Слов'янська не злякалася з двома дітьми проїхати сотні кілометрів й оселитися у селі на Тернопільщині. Оксана при надії, у червні народиться їхня третя дитина, але чи зможе тато приїхати до немовляти, невідомо.
Михайло Нечипоренко залишився в захопленому терористами місті. Родині допомагають всім селом. Діти Оксани навчаються у місцевій школі.
Держава не може забезпечити усіх потреб переселенців. Максимум від держави: забезпечити людей тимчасовим житлом, організувати на новому місці пенсії чи інші виплати, влаштувати дітей в школи і садки. Максимум від волонтерів: допомога харчами чи облаштуванням побуту. Але на тимчасовому житлі і їжі проблеми людей не завершуються.
В ООН пропонують шляхи вирішення проблеми
Водночас, в УВКБ ООН запропонували шляхи вирішення основних проблем. Тут пропонують уряду довідку про тимчасову реєстрацію переселенців прирівняти до постійної прописки. І не ставити реєстраційну відмітку у паспорті. Аби не виникало проблем з російськими прикордонниками під час відвідин Криму.
Підтримка кредитами на нове житло, підтримка відкрити новий бізнес, щоб це якось було центрально зроблено для всієї країни,
— каже регіональний представник УВКБ ООН Олдріх Андрисек.
Як гадають в УВКБ ООН, держава повинна допомагати централізовано.