Про те, як все відбувалося, розповідає заступник воєнкома Запорізької області.
Світ розділився на "до" і "після". З 18 березня мобілізували 2,5 тисячі військовозобов’язаних і вже в квітні-місяці вони в складі бойових підрозділів це 79 окрема аеромобільна бригада, 93 окрема механізована повітряно-десантна бригада пішли на Схід України. На превеликий жаль 73 наших героя віддали своє життя,
— каже він.
Кожен з присутніх готовий розповісти свою історію.
Наприклад, родина загиблого Вані Клевчука на мітинг прийшла у повному складі. Бабуся 18-річного бійця тримає в руках останню фото онука. Усміхненого Ваню зняли батьки, коли їздили до нього в гості. Згадують: зустріч була недовга, бо того дня вояків направляли до Донецька. Це було останнє побачення – за тиждень хлопець загинув в Іловайську.
А от Світлана Сиротіна про смерть свого сина дізналася з російських сайтів. Там опублікували фото вже загиблого Жені. Спершу вояка вважали зниклим безвісти. Згодом виявилося – сержант Євген Сиротін поліг під час прориву оточення на Луганщині.
Я намагалася його відмовити, але він приховував, я дізналася, що він в АТО вже потім,
— розповідає мати.
Трагічні події не лише об’єднують, але й загартовують запорожців. Попри численні втрати чоловіки і далі захищатимуть свою землю. В ім’я загиблих побратимів та заради майбутнього їхніх родин.