Найжорсткіше критикували документ Угорщина, Румунія і делегати з Молдови. Вони намагалися подати український закону про освіту так, начебто він заважає розвитку національних меншин.
Читайте також: Віце-президент ПАРЄ Фішер подав у відставку
Українська делегація зі свого боку намагалася пояснити, що закон не тільки не заважає розвиватися національним меншинам. А навпаки - відкриває їхнім представникам доступ до українських вишів і держслужби.
Національні меншини вивчають українську мову лише по дві години на тиждень. В результаті - учні угорських та румунських шкіл не змогли здати екзамени у Вищих навчальних закладах. Крім того, стаття передбачає тільки навчання українською мовою, разом з тим, національним меншинам ніхто не забороняв вивчати їхню власну,
– сказав голова делегації України в ПАРЄ Володимир Ар’єв.
Однак, в ПАРЄ підтримали резолюцію, у якій засудили український закон. Мовляв, Верховна рада не консультувалась із представниками національних меншин. Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі рекомендації Венеціанської комісії.
В українській делегації наголосили, що резолюція не вимагає від України робити якісь конкретні кроки ще до висновків Венеціанської комісії. А врахувати їх, і в разі потреби внести зміни у мовний закон Київ обіцяв ще до слухань у ПАРЄ. Хвилю обурення в Угорщині, Молдові, Румунії, Польщі та низці інших країн найперше викликала сьома стаття закону. Вона передбачає навчання у школах лише українською з 5 класу.
Більше – дивіться у сюжеті.