Про покидання посту голови фракції "БПП"

– Рішення покинути пост голови фракції прийняв для себе досить давно. До кінця року складу депутатський мандат.

Я рік відпрацював головою фракції і вважаю, що цього достатньо. Я не дуже то й хотів йти на цю посаду, але так вийшло, що треба було це робити, бо командна гра – це командна гра. Рік пройшов і я вважав за потрібне віддати цю ношу іншому,
– зазначив він.

Реакція Порошенка на відставку

– До моменту оголошення інформації про відставку я неодноразово зустрічався з очільником країни. Петро Порошенко пропонував мені зайняти посаду посла у Швейцарії або працювати в Адміністрації Президента.

Жодних вмовлянь залишитись на посаді голови фракції "БПП" не було. Президент поважає моє право вибору. Пропозиції щодо роботи були. Наразі я залишаюсь депутатом в парламенті та радником Президента,
– повідомив Гринів.

– Кожна людина повинна займатись тим, що йому вдається найкраще, де вона приносить максимальну користь. Я вважаю, що мій перехід у фракцію не був корисним.

Про стратегію президентства Порошенка

– Співпраця з МВФ та безвізовий режим з ЄС є в стратегії Петра Порошенка.

Ми повинні отримати безвіз, ми співпрацюємо з МВФ – це все також є стратегією. Ми отримаємо в цьому місяці безвіз, я в цьому переконаний. У нас нормальна співпраця з МВФ, хоча й достатньо складна. Таким чином, та стратегія, яка була зартикульована, начебто, завершилась,
– вважає Ігор Гринів.

– Петро Порошенко повинен зартикулювати нові виклики та завдання, а всі депутати мають підтримати його в цьому.

Рівень довіри людей до влади

– Жоден політик не має позитивного балансу довіри населення. Всі показники у 90 % народних депутатів залишаються на одному рівні. Якщо говорити просто, то їм народ не довіряє. Нікому. Це страшне явище. Проходить процес відторгнення людей від влади.

Українці не відчувають себе частиною загального процесу. Внаслідок цього може настати стадія байдужості, після чого владу, ймовірно, займуть популісти або диктатори,
– заявив Ігор Гринів.

– Окрім цього, з'явилась нова конфліктна площина, яка умовно називається "конфліктом багатих і бідних". 90 % бідних людей ненавидять 10 % багатих. Цю ситуацію треба чітко розуміти і жити в одному настрої з народом.

Про економіку України

– За останній рік відбулась стабілізація на низькому рівні. Економіка почала рости. Війна тут ключовий фактор. Попри це проблеми із керуванням державою в політичній сфері також повпливали на економічні показники. Те, що влада повинна запропонувати суспільству – це програма стрибка економічного розвитку.

Абонплата за газ

– Перед НКРЕКП і кабміном було поставлено завдання – ціна не те, що може бути піднята більше, ніж 6300 гривень за тисячу кубометрів, а навіть повинна зменшуватись.

Ми всі платимо за газ і ці суми доволі великі. Субсидії деяку частину населення захистили. І зараз прийняли рішення розділити рахунок на два пункти. Гроші з одного будуть йти на утримання газових систем, а з другого – на оплату за сам газ. Люди зрозуміли все неправильно, вирішили, що підніметься плата за комунальні послуги,
– додав Гринів.

– В цьому винні НКРЕКП, тому що не провели достатню інформаційну політику. Вони спочатку оголосили, а потім почали пояснювати.

Про дострокові вибори

– Якщо вибори давали б позитивні зміни не для влади, а для країни, то їх потрібно проводити. Проте парламент буде гіршим, політичні партії займатимуться популізмом, не буде більшості. В результаті – вибори проситимуть щопівроку.

– Я вважаю, що сьогодні ми не можемо обрати кращий парламент. Це приведе до руйнації. І не тому, що хтось втратить владу, а через те, що вибори – це інструмент покращення політичної ситуації. Вони посилять політичну кризу.

– Ідеальна ситуація була у випадку, якщо виборів не було б та нардепи не працювали на рейтинг. Тоді народні обранці думали б над стратегією, впроваджували реформи і не озирались на щохвилинну реакцію суспільства.

Парламентська коаліція

– Коаліція є. Мені подобається норвезька політична система, де уряд та урядова коаліція не мають більшості в парламенті. Там влада заручається підтримкою інших політичних сил. В Україні така ж система. Якщо говорити про закони, то відсутність більшості не є умовою розпуску парламенту.

– При усуненні коаліції президент має право розпускати уряд. Проте було б безвідповідально це щоразу робити. Коли Порошенко скористався цим правом у 2014 році, були інші умови – був чіткий запит суспільства. Наразі такої потреби немає.

Більше – дивіться у програмі.