Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Не легалізовані: Що робити іноземцям, які захищають Україну

Не легалізовані: Що робити іноземцям, які захищають Україну
/ Телеканал новин "24"

Більше року за Україну на Донбасі воюють громадяни інших держав. У тому числі — Росії. Проте захистити своїх захисників-іноземців Україна поки не готова.

Прецедент

Історія росіян Сергія Петровичева ("Рубін") та Іллі Чорноусова ("Фелікс"), які воювали за Україну в батальйоні "ОУН", а тепер за рішенням Міграційної служби повинні повернутися до Росії показала, що "порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих".

Частково це логічно. Іноземні громадяни, які приїжджають в Україну повинні ознайомитися з основними правовими нормами, що визначають статус іноземців та дотримуватися їх. З іншого боку, мова йде про категорію людей, які є в не зовсім звичайних умовах.

За словами юриста Pavlenko Legal Group Григорія Павленко, ситуація, в яку потрапили Петровичев і Чорноусов, демонструє "потребу додаткового нормативного врегулювання відносин, пов'язаних з перебуванням іноземних громадян на службі за своїм бажанням".

Ситуація, яка виникла, в першу чергу, пов'язана з тим, що міграційне законодавство створювалося без урахування проведення військових дій на території незалежної України, а тому не було передбачено спеціального статусу для іноземців, які воюють в зоні АТО на українській стороні. Таким чином, для Державної міграційної служби Петровичев і Чорноусов є звичайними іноземцями, які перебувають на території України довше покладеного терміну без законних на те підстав,
— пояснив юрист.

За його словами, у цій ситуації бійцям слід було б звернутися до Міграційної служби із заявою на отримання дозволу на імміграцію, до того як збіг дозволений час перебування. Це дало б їм можливість безперешкодно проживати на території України, залишаючись при цьому громадянами Росії.

Крім того, в разі отримання дозволу на імміграцію іноземці не позбавлені можливості через 5 років проживання на території України звернутися за отриманням громадянства і в цьому випадку кандидатури Петровичева і Чорноусова вже будуть відповідати законодавчим вимогам,
— сказав Павленко.

Поки ж бійці не підпадають під законодавчі вимоги для отримання громадянства України, і подальша відмова Комісії з питань громадянства матиме під собою правову підставу.

Правила перебування в Україні

Випадок росіян-ОУНівців не поодинокий. З їхньою проблемою може зіткнутися кожен іноземець, що воює за Україну в складі будь-якого з підрозділів. Для багатьох з них повернення в рідну країну загрожує, як мінімум, кримінальним переслідуванням. Україна поки що не в усьому готова йти їм на зустріч.

Читайте також: Росіянин, який воює за Україну, не може отримати громадянства

За словами правозахисника з організації "Без кордонів" Максима Буткевича, правила легального перебування на території України громадян, наприклад, Росії чи Білорусі, не змінилися: безвізовий режим, до 90 днів перебування без будь-якого постійного виду на проживання, після закінчення яких необхідно або легалізувати більш тривале перебування на території країни, або залишити її.

Проблеми тут можуть виникати відразу на декількох рівнях. По-перше, учасникам бойових дій практично неможливо дотримати норму про 90 днів. Якщо їх викриють у порушенні термінів перебування у країні, то, згідно з українським законодавством, їм загрожує штраф. Сам по собі він не страшний. Страшно те, що після цього вони зобов'язані покинути територію України.

Для громадян тієї ж Росії, яких чимало, це майже автоматично означає переслідування. Отже, якщо бійці цінують власну свободу і здоров'я, то їм потрібно знайти спосіб залишитися на території України.

Раніше багатьма практикувався спосіб не офіційний, але й не незаконний: до закінчення дозволених 3 місяців люди виїжджали за будь-який найближчий кордон України і поверталися назад. Але зараз цим варіантом користуватися складніше. По-перше, серйозніше стали ставитися до дотримання норми, згідно з якою з 180 днів на території України громадяни країн з безвізовим режимом можуть перебувати не більше 90 днів. По-друге, для громадян Росії в'їзд здійснюється за закордонними паспортами, контроль на кордоні став набагато жорсткішим, а відмов у в'їзді на територію країни дають набагато більше.

Як уникнути видворення

Законних варіантів залишитися на території країни у бійців не так вже й багато.

Перший — подача прохання про надання громадянства. Цей варіант доступний не для всіх. Україна не та країна, яка залучає міграцію і створює відповідні процедури. Підстави для надання громадянства досить обмежені — або шлюб з громадянкою України, або доказ того, що заявник або його батьки народилися на території України, або особисте втручання президента і його указ про надання громадянства. При цьому необхідно враховувати, що президент може дарувати громадянство за якісь особливі заслуги, проте чітких критеріїв того, що входить до цього переліку, немає. Та і його особисте втручання — це, скоріше, виняток, а не реально діючий механізм, так що розраховувати на нього особливо не варто.

Другий варіант — отримання посвідки на проживання. Підстав для його отримання також не так вже й багато.

Це або шлюб з громадянкою України, що з точки зору необхідних документів не зовсім легко, але можливо. Або офіційне працевлаштування, що набагато складніше — роботодавцю необхідно не просто підтвердити заяву, що він бере на роботу цю людини, але й обґрунтувати, чому він обирає саме іноземця, а не українця. Тобто, все має бути "в білу". Крім якихось окремих винятків — це основні шляхи,
— розповів Буткевич.

Третій варіант — це подача прохання про надання статусу біженця або додаткового захисту. Ці два статуси можуть бути застосовані до людей, які перебувають поза територією країни своєї громадянської належності та, у разі повернення туди, побоюються переслідувань за свої переконання або через те, що вони робили. При цьому їхні діяння не мають бути кримінальними злочинами.

Цей варіант теж не безпроблемний. Українські держоргани та їх службовці насторожено ставляться до тих, хто брав участь у збройному конфлікті навіть на українській стороні. Згідно із Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", статус біженця, а також тимчасовий або додатковий захист, не можуть надаватися, зокрема, людині:

- яка вчинила військовий злочин або злочин проти людства і людяності;

- яка вчинила до прибуття в Україну злочин неполітичного характеру за її межами, якщо таке діяння відповідно до Кримінального кодексу України належить до тяжких або особливо тяжких злочинів;

- яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам ООН;

- яка до прибуття в Україну в іншій країні була визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

При цьому в досить вичерпному списку винятків немає ані натяку на те, що участь у збройному конфлікті на боці України підпадає хоч під один із них. Однак чиновники, як правило, мотивують тим, що дуже складно розібратися, чи скоювали учасники бойових дій військові злочини або злочини проти людяності або ні. Хоча це мають встановлювати не держслужбовці, а рішення суду.

Чи то тому, що дуже складно розібратися скоювали ці люди щось чи ні, або тому що незрозуміло — вони брали участь і більше не беруть участь або ще продовжують брати участь, або ще з якихось своїх міркувань, у таких випадках статус біженця не особливо надають. Проте юридично, на цей момент, ми бачимо це як одну з перших опцій, до якої варто було б вдаватися — просити Україну, за яку, власне кажучи, люди воювали, надати їм статус біженця,
— пояснив Буткевич.

Гарантій прийняття держслужбою бажаного рішення немає жодних. Але, доки прохання про надання статусу біженця або тимчасового/додаткового захисту є на розгляді — заявник має право на легальне перебування в Україні. У випадку, якщо він отримав відмову — він може її оскаржити у судовому порядку, на це дається час. Оскарження — це багаторівнева процедура: і суд першої інстанції, і суд апеляційний, і Вищий адміністративний суд. Весь цей час заявник захищений від примусового видворення — депортації або екстрадиції.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТІВ

Віталій Колесников, юрист Pavlenko Legal Group:

— Іноземці та особи без громадянства можуть перебувати в Україні лише на підставах, передбачених законодавством, що відповідає звичайній світовій практиці. Передбачається три правових режими перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні: тимчасове перебування, тимчасове проживання і постійне проживання. Кожен з правових режимів має свої підстави і строки. У більшості випадків мова йде про тимчасове перебування на території України. Так, іноземці, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, можуть тимчасово перебувати на території України не більше 90 днів протягом 180 днів.

Продовження терміну перебування допускається за наявності підстав (наприклад, подача заяви на отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України), підтверджених документами, але не більше як 180 днів з моменту останнього в'їзду в Україну.

Тимчасове проживання допускається за наявності підстав передбачених законом, таким як працевлаштування в Україні, участь у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, здійснення в Україні канонічної діяльності, робота в представництвах іноземних громадських організацій, участь в освітніх та культурних спеціальних програмах, виконання функцій кореспондентів закордонних ЗМІ і т.д.

Ольга Поєдинок, кандидат юридичних наук, адвокат:

— Для громадян Росії, які підтримують Україну у цьому збройному конфлікті, логічно було би подаватися або на додатковий захист, або на статус біженця. Таким чином людина набуває статусу шукача притулку в Україні. У той період, коли її заяви розглядаються, особу не можуть видворити з території України, оскільки це буде порушенням принципу заборони примусової репатріації, який є основою для захисту прав людини, яка опинилася у такій ситуації.

Інститут додаткового захисту є достатньо новим для українського законодавства. Він передбачений для захисту осіб, які не підпадають під визначення біженця, але побоюються повертатися у державу свого походження або громадянства через можливість застосування до них смертної кари, катування, нелюдського ставлення або ж систематичного порушення прав людини. Отаке надання захисту – полегшений варіант, тому що біженець – це конвенційне поняття і є досить суворі критерії для визначення цього статусу.

Наскільки мені відомо, деякі хлопці, які опинилися у подібній ситуації, не просто так перебувають на території України. Вони мають українське походження, хтось з їхніх родичів є громадянином України і вони мають право одержати український паспорт. Але не всі знають, що наш Закон "Про громадянство України" надає їм таку можливість. Її реалізація була б ідеальним варіантом, тому що вони одразу стали повноправними, задокументованими громадянами України.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук