Петро, пригадує друг, був чоловіком величезної життєвої сили і внутрішнього позитиву.

Він вірив, що в цій країні можна все змінити на краще. В цьому завжди переконував, що завтра буде краще, - розповів Карась.

На жаль, такі люди дуже швидко згорають, зазначив друг героя.

Але в той же час так люди продовжують жити в наших серцях. І поки ми про них пам’ятаємо, вони будуть жити. Тому вічна йому слава!, - сказав чоловік.

Читайте також: 100 хвилин пам’яті. Ігор Костенко