Під час її арешту він назвався письменником, аби бути поруч до кінця. В окупованому німцями Києві Теліга була головою Спілки українських письменників та редагувала газету "Українське слово".
Приводом до ув'язнення і страти стала участь в Організації Українських Націоналістів, яка підпільно намагалася створити українські адміністративні органи, школи та налагодити культурне життя. Всього у Бабиному Яру поліг 621 оунівцець.
Масові розстріли в Бабиному Яру розпочались одразу після приходу німців у Київ. Уже за перші 6 днів їхніми жертвами стали 752 пацієнта психіатричної лікарні, розташованої неподалік.
А вже наступного ранку по всьому місту висіли 2 тисячі оголошень про збір євреїв із документами, грошима, цінними речами та теплим одягом. Тих, хто ослухається, обіцяли розстріляти.
Натовп людей заповнив усю дорогу. З боків ішов конвой з есесівців зі зброєю і собаками. Людей провели до яру й наказали роздягтись, особисті речі склали на купу. Аби заглушити вистріли й не спровокувати паніку, увімкнули музику, а над яром кружляв літак. Найстаршій жертві було 103 роки, наймолодшій — усього 3 дні. Менш ніж за 48 годин стратили 34 тисячі євреїв. Київ став одним із найкривавіших символів Голокосту.
Винищивши все єврейське населення, німці перейшли до циган, далі — до радянських військовополонених, а опісля зосередилися на ідеологічній належності — в Бабиному Яру опинилися партійні активісти, порушники комендантської години та партизани. 18 лютого 1943 року розстріляли трьох футболістів київського "Динамо".
Досі невідома точна кількість загиблих. 1946 року на Нюрнберзькому процесі спеціальна комісія з розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва наводила цифру у 100 тисяч.