Бантінг та Бест експериментували на собаках. Навколо вивідного протоку підшлункової залози тварини вчені затягували лігатуру, яка блокувала виділення панкреатичного соку. Через кілька тижнів науковцям вдалося виділити білок, який знижував кількість цукру в крові у тих собак, в яких не було підшлункової залози.
Єдиною проблемою, яка постала перед ученими, було швидке очищення інсуліну. Та її вдалося вирішити з допомогою оригінальної методики, яку придумав один із колег Бантінга.
11 січня 1922 року тестування нового гормона вперше провели на людині. Перший експеримент завершився невдало – у хворого розвинулася алергія. Препарат ще раз очистили та повторно ввели через 12 днів.
Успіх був неймовірним - у хворого перестав прогресувати діабет.
За своє революційне відкриття Бантінг отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини. Патент на інсулін продали університету Торонто за символічну плату в один долар, і скоро виробляти панацею для діабетиків почали у промисловому масштабі.