Три основні реформи

- Реформи мають бути всебічними. Якщо ви бажаєте почути три основні реформи, то я би сказав, що це податкова реформа, реформа ринку праці та державного управління, з глибокою децентралізацією влади.

Боротьба із корупцією

- Як на мене, то зараз все-таки набагато краще, ніж раніше. Я от згадую якось моє обговорення з Віктором Януковичем, в часи, коли він ще був Прем'єр-міністром. Я хотів піти, поговорити з людьми на вулиці. Але зрозумів, що цим здивував Прем'єр-міністра Януковича. В кінці-кінців, він запросив мене до скверу, але там нікого не було. Зараз я спостерігаю, що ситуація зовсім інша.

Бізнес-середовище

- Це питання піднімається дуже часто. Дехто з людей вірить, і не тільки в Україні, так і Польщі, а декілька років тому мені це питання поставили у Чеській Республіці: "що ж ти зробив, щоб запросити не тільки Volkswagen, а й Peugeot, Citroen, Hyundai, Кіа?" Ви знаєте, це не було ані прем'єрське, ані президентське досягнення. Це було питання дружнього бізнес-середовища. Декілька хвилин тому ви спитали мене про три основні реформи і я не випадково згадав податкову, як першу, а другу як реформу ринку праці. Бо саме завдяки їм ми і створили це дружнє бізнес-середовище, яке мотивує іноземних інвесторів вкладати кошти.

Залучення інвестицій

- Зі свого власного досвіду, я б не виділяв жодної окремої сфери промисловості. Це так не працює, я не вірю, що у Києві мають вирішувати, що має бути зроблено у Дніпропетровську, Харкові, Львові чи Мукачевому. Це неможливо. Що важливо, це створити дружній бізнес-простір чи то середовище. З простою прозорою системою оподаткування, гнучким кодексом законів про працю. І в кінці-кінців необхідна постійна боротьба із корупцією. А що іще важливо: стабілізувати ваше законодавство. Так, вам треба багато змін, але не є добрим коли один і той же закон змінюється кожні два дні. Тож прогнозованість та стабільність законодавства також дуже і дуже важлива.

Децентралізація у зоні АТО

- Так, ситуація в Україні специфічна, на жаль в мене нема такого досвіду зі Словаччини, як вирішити це складне питання, але... З одного боку, я не прихильник федералізації, тому, що є небезпека, що вона призведе до відокремлення. Але у що я вірю, і в чому маю багатий досвід – це людські ресурси та децентралізація фінансів. Знаєте, на півдні Словаччини є досить потужна угорська спільнота. 20 років тому понад 50 % словаків боялися Будапешту, вважали Угорщину найбільшим ворогом. Ця цифра зменшилась до 5 %, коли ми надали більші повноваження мерам міст та навіть сіл, вони отримали й гроші для реалізації повноважень і проблема, пов`язана із потенційною загрозою Угорщини – зникла. Це завдяки реформам та децентралізації. Дивіться, якщо мер Донецька чи Луганська отримають більше повноважень і гроші, щоб вирішувати місцеві проблеми, місцеве населення зрозуміє, що їм набагато краще жити в частині України, але в Україні із значно більшими повноваженнями. Я сильний прихильник децентралізації.

- Але є ще інший бік проблеми. Людям дозволено визнавати свою культурну та національну самоідентифікацію. І це важливо. Спочатку багато словаків боялися, що угорці говоритимуть на своїй мові у містах та селах. Але цього не варто боятися. Якби я провів паралель між Словаччиною та Україною, то звісно в регіонах, де переважає російськомовне населення, має бути дозволено використання їхньої рідної мови і в офіційному спілкуванні. Якщо поєднати ці дві площини: право на національну та культурну самоідентифікацію місцевих мешканців плюс більші повноваження, я впевнений люди в Луганську, Донецьку наполягатимуть, що вони українці. Так, говорячи російською, підтримуючи російську культуру, але вважатимуть себе українцями. Це має бути метою.

Ефективність люстрації

- От якраз, якби ви мене спитали, що я не правильно зробив, то це те, що не наполягав у цій сфері сильно. І не тільки я, мій попередник – Президент Вацлав Гавел після "Оксамитової революції". Ми хотіли тільки "Оксамитову революцію", так це було непогано, прекрасно, бо не було крові, в той же час ми були не надто наполегливими.
І зараз найслабшою в Словаччині лишається судова влада. Там старі люди, із незмінними поглядами, ми зробили помилку. У вашому випадку, вам не варто повторювати все, що було зроблено у Польщі, Словаччині або Чеській Республіці, Естонії, вам треба мати розум використати наш як позитивний, так і негативний досвід. Вам треба уникнути помилок. Так, я прихильник люстрації. Так, вам потрібні нові люди, це не означає, що старих вбивати, але потрібні добре освідчені молоді люди, що дивляться у майбутнє – нова генерація суддів.

Позиція Словаччини щодо України

- Так, я критикую теперішній уряд Словаччини, нинішнього Прем'єр-міністра Роберта Фіцо. І не стільки його дії, скільки риторику. Погані новини у тому, що сьогодні він погоджується із санкціями, а вже завтра їх критикує. Це недобре. З іншого боку гарні новини у тому, що в кінці-кінців він погоджується із Брюсселем. Він прийняв та погодився із санкціями, і з більшістю дій Євросоюзу. Та я не щасливий, що імідж Словаччини змінюється не на краще, на щастя, є інша позиція Президента, я буду щасливий, коли своє ставлення змінить і Прем'єр. І це не тільки тому, що Україна – наш сусід. І з точки зору об'єктивної оцінки ситуації. Адже, Крим – жертва окупації, у цьому нема ніяких сумнівів, і всім відомо, що Росія, так само може повести себе на південному сході України чи зруйнувати країну. Тож сподіваюсь позиція словацького уряду щодо агресивної політики Росії буде більш твердою.

- Мене більше турбувало, коли стало зрозуміло, що Україна потребує реверсу газу, і у мене було враження, що Прем'єр-міністр Фіцо, з урядом сумнівається, і я пам'ятаю, як віце-президент США Байден, говорив з ним три години телефоном, але зрештою ми його переконали. Але я не можу собі уявити, що хтось зі словацьких урядовців це зупинить, коли це життєво необхідна потреба. Згадайте, коли у 2009 Росія "закрутила вентель" і припинила потік через Україну до Словаччини, Чехії, ми дуже зраділи, коли нас виручили Австрія та Німеччина, так само реверсним потоком газу. Тому я думаю Словаччина продовжить надавати газ Україні. Навіть більше, я думаю ми будуємо енергетичний союз у Європі, для диверсифікації не тільки газопроводів, а й ресурсів. Найбільшими пріоритетами наших країн має бути зменшення залежності від монополіста (Газпрому.)

Саміт Україна–ЄС

- В Європі не тільки політики, а й скажімо, звичайні люди, усвідомлюють, що нам потрібна Україна, як країна зі справжньою надією. Бо це було ваше рішення, рішення бути частиною Заходу. Як на мене – це фантастично і ми, наскільки це можливо, маємо підтримати ваше рішення. І це наша роль, нової демократії, допомогти взяти гору над тими, кого в Європі називають "ті, що втомлені від розширення". Це роль Словаччини, Угорщини, Польщі. Я сподіваюсь, що все більше політиків розумітимуть, чим швидше Україна буде модернізована, чим швидше відповідатиме політичним та економічним критеріям Європи, і я розумію, що ситуацію з Україною досить крихка, це марафонський забіг, але мене переповнює оптимізм, бо ви єдині зараз, і більшість українців хочуть бути частиною Заходу. Цей момент треба використати.

Бігти за Україну

- Так, з грудня Martin's Centre з європейської освіти, який я очолюю у Брюсселі, створив проект для України, запрошуючи колишніх прем'єр-міністрів, як от Янеза Яншу – колишнього прем'єр-міністра Словенії, і мета: поділитися нашим досвідом і допомогти людям зрозуміти, чому реформи так необхідні. Та ми всі знаємо, що Україні потрібні не тільки гроші, а й політична та моральна підтримка, і тому я вирішив з двома своїми друзями – членами Європарламенту, і один джентельмен з Єврокомісії, взяти участь у сьогоднішньому Київському марафоні. Бо пробігти марафон і запровадити реформи, є багато чого спільного. Ви стикаєтеся із багатьма труднощами, ви можете навіть відчувати біль, але за фінішною лінією, емоції дуже позитивні. Ми хочемо надихнути українців.

Безвізовий режим для України

- Як політик відповім, треба зробити все, щоби підійти до цього питання якомога ближче. З іншого боку, ви повинні розуміти, що люди із сусідніх країн повинні розуміти, що захищені достатньо і наприклад, процес реадмісії працює. Я розумію волю українців щодо безперешкодного пересування, здійснення бізнесу або покупок у Європі. Але ця воля має бути підкріплена реформами. Найкращий спосіб переконати людей, і не тільки у Ризі – просування реформ. І, якщо Україна рухається у запровадженні реформ, впевнений, не тільки містер Сорос (американський фінансист, інвестор – "24"), а й інші відкриють Україну, як дружню країну і захочуть інвестувати все більше.

Реформатори в Україні

- Це питання важливе, я б сказав критичне. Якщо бути чесним, то це велике випробовування для ваших двох основних діячів: Президента та Прем'єр-міністра, я тільки поділитись власним досвідом можу. Дивіться, в свій час я запрошував приєднатись до мене найрозумніших людей Словаччини. Мені потрібен був "загальний дизайнер реформ", і я щасливий, що знайшов таку людину, це Іван Міклош – колишній Міністр фінансів Словаччини, а тепер радник вашого Міністра Наталії Яресько. Потім, в мене були хороші дизайнери соціальних та медичних реформ, реформ системи державного управління і так далі, але всі знали у Словаччині, що основна відповідальність – на моїх плечах. І це питання для влади України, вирішити, хто головний дизайнер, а хто за все відповідальний. Можливо це буде одне з перших обговорюваних із Президентом Порошенко питань, коли він мене запросить. Бо, якщо я щось виніс зі свого минулого політичного життя, то це чітке розмежування обов'язків.