Самотню хатину в селі Білоки Самбірського району, за 20 кілометрів від цивілізації, важко назвати селом. Але ще рік тому там жила 80-річна бабуся Михайлина, остання мешканка. Її світлини, речі й сама хата ще на місці, а села більше нема.

Мала Хвороща — тепер лише поле. Дехто з людей перебрався у сусіднє село Луку. Сполучення з районним центром Самбором — дуже погане. У селі Лука є велика школа. Її ще за Австрії збудували селяни. Та сьогодні навчати нікого — там проживає 250 людей.

За майже 100 кілометрів від Хворощі та Білоків знаходиться інше село з гордою назвою Климівщина. Воно має лише одну вулицю та 4 хати. Та на відміну від попередніх сіл — люди там живуть.

Читайте також:У Львові роздавали гуманітарку переселенцям

Григорій живе на хуторі вже кілька років. Його сім'я та діти — за кілька кілометрів. Хату будував ще його прадід. Селу вже понад 700 років. І ще донедавна у селі було людно. Григорій не хоче залишати хутір, бо колись мріяв стати фермером, створити робочі місця та відновити село.

У селах вже чули про нову реформу самоврядування. І поки тут її бояться. Утім чиновники переконані — реформа піде на благо села. Потрібно лише позбутися радянського адміністрування.

Загалом в Україні саме на Львівщині зникло з карти найбільше поселень. І ця тенденція зберігається ще з радянських часів. Саме за СРСР в області припинили існування півтори тисячі сіл.