Зокрема, планується створити памятник учасникам акцій, побудувати музей Майдану та облаштувати Міжнародний культурний центр в приміщенні Українського дому. Головний архітектор Києва Сергій Целовальник розповів сайту "24", як відбувається конкурс, коли буде реалізований проект і за чиї гроші він буде побудований.

В травні оберуть переможців проекту "Територія Гідності". Коли розпочнеться реалізація самого проекту?

З 1 грудня 2014 року по 28 лютого 2015 учасники конкурсу зайняті проектуванням. Потім всі проекти будуть представлені громадськості. З березня по травень пройдуть публічні обговорення робіт. Ми провеземо проекти в декількох містах — Києву, Одесі, Харкову, Львову та Дніпропетровську, щоб люди змогли висловити свою думку. З'явиться можливість проголосувати за кращий проект на сайті конкурсу і в соцмережах. Крім того, Рада громадських експертів оцінить отримані проекти з точки зору їх відповідності конкурсним завданням. І тільки після цього, 30 травня, журі винесе свій остаточний вердикт по кожній з чотирьох номінацій.

Яким буде результат, ніхто не знає. З самого початку при створенні цього конкурсу ми пішли новим шляхом. Такого підходу раніше не було ні в радянській, ні в незалежній Україні. Умови і програма конкурсу створювалися і обговорювалися народом. У громадських слуханнях взяли участь майже 1,5 тис. осіб.

І все таки, коли почнеться реалізація проектів?

На деякі запитання не можна відповісти з точністю до дня або години. Після громадських обговорень в травні, до Дня Києва, у нас будуть результати конкурсу. Але підведення підсумків не означає, що завтра ж проект буде реалізований. Багато залежить від складності того проекту, який переможе, бо для створення меморіалу доведеться шукати конкретне просторове рішення, займатися благоустроєм території. На все це потрібен час і, зрозуміло, кошти. Тому назвати дату, не маючи проекту, неможливо.

Скільки виконаних конкурсних робіт вже надійшло на адресу журі конкурсу?

Поки на конкурс надійшло 12 проектів, як від українських, так і зарубіжних учасників. Зазвичай найактивнішим виявляється останній тиждень подачі. На конкурс було подано 478 заявок, це означає, що ми реально отримаємо до 100 готових робіт. Разом з тим, у конкурсі 4 номінації, і кожен учасник може підготувати проект у кожній з них. Так що робіт може виявитися і більше 100.

Чи є серед учасників відомі імена в архітектурі?

У конкурсі беруть участь відомі українські та зарубіжні творчі колективи, архітектори з досвідом і молоді скульптори. Однак умовами конкурсу передбачена анонімність робіт, тому до оголошення переможця я не вправі розголошувати імена учасників.

Чи варто очікувати сильних змін в зовнішності Майдану після конкурсу? Чи будуть зносити якісь пам'ятки архітектури? Наприклад, була інформація про можливе знесення "Монумента Незалежності"?

Як би ми не ставилися до архітектурного ансамблю, який склався на Майдані, останні 20 років він вже живе своїм життям. Тому ніхто не збирається зносити ні Стеллу Незалежності, ні Будинок Профспілок. У деяких засобах інформації дійсно писали про це, посилаючись на мене. Але це слова, вирвані з контексту. Я ж глибоко переконаний, що архітектор повинен створювати і говорити про те, що треба будувати, а не руйнувати.

Центр Києва потрібно зробити комфортним для життя. Пішохідний, публічний простір має бути, в першу чергу, зручним для киян та тих, хто приїжджає в столицю. На сьогоднішній день цей простір незручний. Кіоски стоять один на одному. Пам'ятників сьогодні на Майдані стільки, що якщо поставити ще один меморіал, він просто загубиться серед цього "естетичного шуму". Треба розібратися в сформованому середовищі.

Майдан Незалежності не тільки центральна площа міста, він одночасно став центральною площею всієї України, Всеукраїнським Майданом. Він став символом. Але перетворювати центральну площу в кладовище або меморіал, підпорядкований однієї єдиній події, було б не правильно. Він має багатющу історію — багато століть ця площа не раз виступала місцем, де вирішувалася доля цих земель. Наприклад, сюди з військами приходив і Андрій Боголюбський в 1169 році і Хан Батий у 1240 році. Все це було на Майдані. Тому, мені здається, в просторі реконструйованого Майдану важливо проявити весь цей шлях до власної держави, "осьовою подією" якого, безумовно, є Революція Гідності.

Існує думка, що треба демонтувати і Арку дружби народів, бо в теперішній ситуації вона стала не актуальною.

Повторюся, архітектора вчать будувати, а не ламати. Взагалі-то, я особисто цю арку не сприймаю. Але вона вже стала впізнаваним елементом зовнішнього вигляду Києва, є на всіх фотографіях його центру. Нехай собі буде. Тим не менше, якщо ви вдумайтеся в зміст цієї Арки дружби народів, то багато питань залишаться, особливо сьогодні.

Де, по-вашому, повинен бути розташований музей Майдану? Існують версії, що треба побудувати новий музей на Інститутській вулиці або облаштувати його в Будинку профспілок, Українському домі чи Жовтневому палаці.

Протягом року ми проводили публічні обговорення і разом винесли рішення, що найкраще місце для музею — це вул. Інститутська, 3-5, де зараз котлован. Про це написано в конкурсному завданні.

І раптом перед самою датою річниці подій, з ініціативи кількох депутатів, з'являється пропозиція використовувати Жовтневий палац під музей. По-перше, так це не робиться - треба було обговорювати питання з людьми. По-друге, приміщення Жовтневого палацу не підходить за структурою для музею. Це абсолютно інша споруда. Тоді там доведеться все переробити, а це історична будівля, між іншим. Таке враження, що депутати "раптом" згадали про річницю, але саме рішення, як слід, не продумали.

А яке приміщення повинно бути у нового музею? Як він має виглядати?

Ще раз підкреслю, що кращим місцем буде котлован. Треба побудувати там новий продуманий музей. І в тому числі залучити кошти громади за допомогою crowdfinding, тоді це буде в повному розумінні слова народний музей. Що стосується Будинку профспілок — цей варіант також розглядався, однак ця будівля перебуває у власності Федерації профспілок України, і його власники, на жаль, не відреагували на наші пропозиції.

Ви говорили, що для публічного простору "Території Гідності" центр міста і Хрещатик треба звільнити від кіосків і магазинів. Як, по-вашому, це зробити?

Перш за все, для цього необхідна політична воля. І вона у нинішньої міської влади є. Зокрема, наш Департамент розробив схему розміщення тимчасових споруд виключно в спеціальних зонах. І після того, як вона запрацює, в Києві замість 32 тис. кіосків залишиться 6 тис. Це рішення підтримують і мешканці Києва, і туристи.

Повернемося до "Території Гідності". Який бюджет реалізації проекту?

Це залежить від складності самого проекту. Ми розраховуємо, що частково кошти будуть виділені з бюджету. Однак сьогодні країна в такому стані, коли економіка тріщить по швах. Можливо, потрібно буде трохи почекати. Однак чекаючи державні субвенції, ми плануємо залучити до збору коштів українську діаспору та наших співвітчизників. В історії Києва вже були такі випадки, коли пам'ятники будувалися на гроші громади. Єдина проблема — створити благодійний фонд і публічно вибрати його керівництво, якому всі будуть довіряти.

Тобто грошей поки немає і треба створити благодійний фонд?

Фонд чи громадську організацію, на рахунок якої повинні надходити кошти. Але при цьому необхідний жорсткий громадянський контроль над прозорістю його діяльності.

Виходить, що бюджет проекту буде відомий після результатів конкурсу?

Напевно, так. Але ще є питання нагородження переможців. Зараз ми його вирішуємо. У нас пошук коштів, як завжди, трохи спізнюється за ідеєю. Хоча вже зараз можна говорити про те, що соціально відповідальний бізнес в цілому готовий нам допомогти на цьому етапі.

У Києві восени будуть місцеві вибори. Ви вважаєте, що нова влада реалізує цей проект або відкладе в довгий ящик?

Я на 100% упевнений, яка б влада не прийшла, це проект буде реалізований. Народ не дозволить займатися популізмом і обіцянками.