Сайт "24" розібрався у тому, про що домовилися на зустрічі "нормандської четвірки" у Парижі та що це означає для України.

Про що домовились?

Про початок відводу легкого озброєння. Планується, що 3 жовтня Україна і бойовики, яких підтримує Росія, почнуть прибирати техніку з лінії розмежування. Весь процес пройде у два етапи і на це піде приблизно 40 днів.

Про посилення моніторингової місії ОБСЄ. Спостерігачів стане більше, їм буде гарантовано доступ до всіх об'єктів інфраструктури на окупованій території, і, що головне, на ту частину кордону, яку Україна поки не контролює. Під егідою ОБСЄ також почнеться процес розмінування Донбасу за участю фахівців з Франції та Німеччини.

Про проведення виборів за українським законодавством. Ніяких "фейкових" виборів 18 жовтня і 1 листопада. Вибори на окупованих територіях, будуть проводитися виключно за українськими законами, а критерії виборчого процесу повинні відповідати параметрам ОБСЄ, включаючи присутність міжнародних спостерігачів. У день проведення виборів на Донбасі тимчасово буде введений в дію особливий статус Донбасу. Якщо міжнародні спостерігачі підтвердять результат виборів, він почне діяти на постійній основі. Після того, як вибори будуть визнані, Росія приступить до виведення військ і повернення Україні контролю над кордоном.

Про можливість амністії. Скандальних представників бойовиків вона не торкнеться ніяк. Так само, як і тих, хто скоював на окупованій території вбивства чи інші тяжкі злочини. Амністія може бути введена в дію в день виборів на окупованій території, аби всі кандидати, які братимуть участь у виборах, отримали відповідний імунітет від переслідування.

Про заручників. Росія сприятиме звільненню українських заручників і вирішенню питання політичних в'язнів, зокрема — Олега Сенцова і Надії Савченко.

Що це означає?

Що переговори триматимуть. Як пояснив сайту "24" директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, Україна отримала паузу.

Не було нічого формально оголошено, заявлено чи підписано. Це дуже добре. Квінтесенцією заяв після перемовин є "Ми домовилися, що будемо далі домовлятися". Це є певна пауза,
— сказав він.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель під час зустрічі наголосила, що жоден пункт Мінських угод не виконаний на всі 100 відсотків, але тепер, за її словами, вони будуть виконуватися під "паризькі гарантії". При цьому Німеччина і Франція наполегливо нагадали, що реалізувати мінський протокол потрібно в 2015 році. Однак Президент Франції Франсуа Оланд уточнив, що процес може затягнутися і на наступний рік. Фактично, Росії знову видалиперелік давно відомих вимог, які вона має виконати для врегулювання конфлікту, і трохи відстрочили дедлайн.

Така пролонгація Мінську-2 вигідна Росії, оскільки дозволяє поки що уникнути посилення санкцій. Але вона піде і на користь Україні – ми отримаємо можливість працювати над посиленням власного потенціалу у відносно спокійних умовах. І, поки що, змогли уникнути Мінську-3, який для України може стати вкрай невигідним.

Що конфлікт із Росією з військової фази зміщується у політико-дипломатичну. "Процес перемир’я триватиме і умови для цього будуть посилюватися. Подальша боротьба буде відбуватися більше у політико-дипломатичній площині", — сказав професор кафедри політології НаУКМА Олексій Гарань.

Зараз сторони втягуються у своєрідну гру в бісер. Задача України тут — продовжувати затягувати час і добиватись дотримання мінських домовленостей у найбільш вигідний для інтересів країни спосіб.

Що "фейкових" виборів, на яких наполягали бойовики, не буде. Натомість, як написав політолог Сергій Таран, "буде дуже складний процес ухвалення законів, які би дозволили провести вибори на окремих територіях за українськими законами; депутати туди зможуть вписати будь-які умови, які полегшать процес реінтеграції окупованих територій і ускладнять життя російським "гоблінам".

Без емоцій про підсумки “нормандської четвірки”: 1) Озброєння таки відведуть, стріляти будуть менше, життів буде збереже...

Posted by Sergiy Taran on 3 жовтня 2015 р.

Що недотримання хоча би одного з пунктів домовленостей, яких було досягнуто у Парижі, автоматично означатиме їхній зрив. Перешкоджання роботі моніторингової місії, обстріли, неповернення контролю над кордоном, спроба зірвати або фальсифікувати проведення виборів за українським законодавством, перешкоджання звільнення заручників та політичних в’язнів — все це автоматично позбавляє Росію шансів на зняття санкцій.

Що єдиний щирий союзник України — сама Україна. Європа у черговий раз підтвердила, що вона готова надавати нашій країні підтримку, але втручатися у конфлікт не буде. Роль модератора для неї більш комфортна. Відтак, як зазначив науковий директор Інституту євроатлантичної співпраці, зараз важливо не нагнітати, а розумно готуватись до мінімізації всіх ризиків, які випливають із неминучих виборів на окупованих нині територіях в лютому або навесні 2016 року.

Щодо Парижа: Кінець війни буває 1) на умовах перемоги, 2) на умовах поразки, 3) на умовах нічиєї, модерованої ззовні. Ос...

Posted by Oleksandr Sushko on 3 жовтня 2015 р.

Чого це не означає?

Що всі бойовики будуть амністовані. Можливість та умови амністії ще обговорюються. За даними ЗМІ, зараз паризькі домовленості направлені у робочі групи, де Україна планує відстояти всі позиції, які вважає для себе основними.

"Наприклад, вважають представники України в робочих групах, амністія для терористів можлива лише після проведення в окупованих районах чесних і демократичних виборів за українськими законами. Базою може стати закон про особливе управління в окремих районах Донецької та Луганської областей — долю кожного з терористів вирішуватимуть окремо", — пише ЛІГАБзнесінформ.

Що амністовані терористи опиняться у Верховній Раді. По-перше, як зазначив Таран, справжній імунітет в нашій країні може дати тільки суспільство. І "на їхніх "кандидатів", — якщо ті пов’язані з тероризмом — у нас дуже легко знайдуться наші гібридні прокурори".

Президент Франції Олланд хоче аби всім кандидатам на виборах у т.зв. "ДНР"-"ЛНР" був наданий імунітет. Не бачу з цим жод...

Posted by Sergiy Taran on 2 жовтня 2015 р.

По-друге, вибори будуть проводитися за українським законодавством, відтак всіх кандидатів реєструватиме Центрвиборчком, який знаходиться у Києві і куди "кандидатам" ще потрібно буде доїхати.

Що вибори відбудуться вже завтра. Для їхнього призначення, як нагадав Бала, потрібно прийняти низку законів всередині України.

Питання в тому, яким буде цей закон і в яких умовах ці вибори будуть проводитись. Закону ще немає, він потребуватиме схвалення українським парламентом. Потрібен буде час на його підготовку. Вирішення питання розтягнеться і на наступний рік. Головне — як буде прописаний цей закон: хто буде допущений, хто контролюватиме, хто зможе голосувати, чи будуть українські медіа, і, головне, чи продовжуватимуть там перебувати українські війська,
— додав Гарань.

Знову ж таки, за даними ЗМІ, під час переговорів Україна довела до своїх співрозмовників, що не може давати ніяких гарантій щодо питань, які доведеться виносити на голосування у Верховну Раду. І якщо те чи інше рішення не знайде підтримки в парламенті — Адміністрація Президента не стане сильно журитися з цього приводу.

Що Захід визнає анексію Криму. Коментарі у російських ЗМІ щодо того, що Меркель припустила, що Крим не повернеться у склад України, не зовсім відповідають дійсності. Канцлер Німеччини говорила суто про мінські домовленості, які зачіпають виключно конфлікт на Донбасі. Її слова означали, що виконання мінських угод все одно не є тотожним відновленням всього суверенітету, про Крим ніхто не забув.

Блин. Началось насзрадылы. Меркель не то сказала)Меркель говорила про минские договоренности. А в них нет ни слова про ...

Posted by Алексей Голобуцкий on 3 жовтня 2015 р.

Що війна завершується. До цьогоще далеко. Як мінімум, на території Донбасу досі лишаються і російська техніка, і російські військові, а "гуманітарні конвої" все ще регулярно катаються на територію України.