Він на чолі з вірними офіцерами здійснив державний переворот та скинув монархічний режим. Через 42 роки сини та онуки тих, хто вітали молодого Каддафі, витягли пораненого полковника з дренажної труби поблизу Сірта і по-звірячому вбили перед телекамерами.

Цьому всьому передували кілька місяців запеклих протистоянь. Арабська весна, що прокотилася країнами Близького Сходу та Північної Африки, не оминула і Лівію. На відміну від, скажімо, Єгипту чи Тунісу, в країні розгорнулася повномасштабна громадянська війна, з тисячами загиблих та десятками тисяч поранених.

Каддафі вперто відмовлявся піти на поступки повстанцям

Не можна бути героєм, воюючи проти власного народу. З огляду на те, що відбувалося в країні, Каддафі чомусь вперто не міг зрозуміти цієї простої істини. З самого початку, коли народні виступи почалися в Бенгазі, полковник відмовлявся вислухати повсталий народ. Для нього заколотники були ніким іншим, як наркоманами та бандитами.

“Всі на нашому боці, окрім цих бандитів. Люди нас постійно просять про допомогу, просять захистити їх від бандитів. Злочинці спеціально атакували в’язниці, аби звільнити собі подібних. Але я думаю, що скоро їх усіх оточать у Бенгазі та вони будуть вимушені здатися”, - каже лідер Джамахірії (виступ 16 березня 2011 року) Муамар Каддафі.

За свідченнями соратників Каддафі він до самого кінця ніяк не міг зрозуміти, чому проти нього виступив його ж народ. Адже до громадянської війни Лівія вважалася найрозвинутішою та найбагатшою зі всіх африканських країн. Лівійці мали безкоштовне житло, грошові дотації від держави, безкоштовну освіту.

Впродовж деякого часу навіть бензин в країні був безкоштовний. В Лівії постійно будувалися нові дороги, школи. Але лівійському народу захотілося змінити владу, також режим Каддафі звинувачували у розправах над політичними опонентами, цензурі, нерівномірному розподілі доходів від прибутків нафти та інших злочинах.

У вересні Каддафі втратив Тріполі, в жовтні його оточили в Сірті

Звісно що, самі повстанці ніколи б не перемогли регулярні армійські частини полковника. Та за підтримки і безпосереднього втручання міжнародної спільноти революціонери переломили хід війни на свою користь. У серпні Каддафі втратив Тріполі, у жовтні повстанці оточили його рідне місто Сирт - останній оплот полковника.

20 жовтня, намагаючись вирватися з оточеного міста, колона, в якій їхав Каддафі, потрапила під удар авіації НАТО. Полковник спробував заховатися в дренажній трубі, але марно - його знайшли.

Через кілька днів тіло Муамара Каддафі, його сина Мутасіма та міністра оборони Абу Бакра Юніса Джабера виставили на огляд у холодильнику для овочів в одному з торговельних центрів Місурати. Подивитися на мертвого лідера Джамахірії прийшли тисячі людей. Спокою тіло Каддафі не знайшло навіть після смерті - його в суворій таємниці поховали десь в лівійській пустелі. Все для того, аби могила лідера Джамахірії не стала місцем паломництва для його прихильників.

Після смерті Каддафі лівійці будуть довго відбудовувати країну

Проте в історії рано ставити крапку. Адже зі смертю Каддафі лівійці не стали жити краще. Навпаки - зруйнована громадянською війною країна буде відбудовуватися довгі роки.