Столітню глиняну мазанку дружина бійця АТО Аня Гошовська називає домом. З січня цього року вона і донечка Вероніка живуть тут одні, адже тато пішов воювати.
Гріша одразу сказав, що він тікати і ухилятися не буде. Якщо повістка прийде, то він піде і відслужить і ховатися не буде,
— розповідає Аня.
Від січня жінка не бачила Григорія. Цю зиму і весну ледь пережила. Адже з малою дитиною на руках Анні доводилося рубати дрова, аби обігріти крихітну хатину. Газу в домівці нема, рятує тільки маленька пічка. Вже давно не працює телевізор, а для речей бракує ще одної шафи, але ставити її нема куди.
Немає в хаті ані умивальника, ані води. По воду Аня ходить за 100 метрів від хати до саморобної криниці, носить по 2 відра за раз.
І при тому Анна має вроджену ваду серця. Через нерви жінка все частіше мусить звертатися до лікарів. А грошей катма.
Я отримую на руки 800 гривень — на дитину і 500 гривень, що мені дає сільська рада. Це мій чистий бюджет,
— ділиться дружина бійця АТО.
Сільська рада якось привезла трохи дров і допомогла підлатати дах. Вижити Анні допомагають волонтери. Пообіцяли, що не кинуть у біді і вимагатимуть від місцевої влади більше турбуватися про сім'ю бійця.
"Я думаю їм треба побудувати будиночок. Йшла мова про квартиру, але забрати людину без коштів, яка має хворе серце, сидить з дитиною і запхати в місто без грошей — на що вона буде жити? А тут вона має свій город, врешті-решт село може допомогти", — каже волонтер спілки жінок "Я Україна" Аліса Котик.
На ротацію Григорій Гошовський приїде у серпні. І то на 10 днів. Планів на відпочиноку сім'ї немає. Аня зізнається, — треба хату до зими приготувати.