У ніч на 11 грудня 2013 року, коли "Беркут" вдруге намагався розігнати Майдан, тоді ще дзвонар Михайлівського собору Іван Сидор почав бити набат. Він бив 4 години і "Беркут" у ту ніч відступив.
Він розповідає, що в ніч на 11 грудня 2013 року, коли він бив набат, то міг тільки уявити, щро насправді в цей момент відбувалось на Євромайдані. Згадує і буремні події, коли люди зносили тіла загиблих на Майдані Героїв до Михайлівського монастиря. Каже, що в ті дні, люди відчули, що церква справді з народом.
Був такий випадок, коли людина попросила помолитися за хлопця, який йшов у АТО, попросили відслужити маленький молебен. Я попросив священника, ми стали біля ікони, і коли ми закінчили молитися, священник повернувся до цього хлопця, щоб окропити його свяченою водою і люди, які були у храмі, по одному, зібралися разом біля нас і також молилися,
— згадує диякон Михайлівського Золотоверхого монастиря Іван Сидор.
Диякон вважає, що війна об'єднує людей. Каже, що священник також воїн, але він воює за душі людей. Розповідає, що серед священників УПЦ КП є багато капеланів, які поїхавши раз у зону АТО, більше не можуть не їздити туда. Вони знають, що потрібні там.