Адже цю угоду, за словами підписантів, готували 9 років.
“Ми несподівано для себе, в результаті довгих, можна навіть сказати гострих, але все-таки конструктивних переговорів, прийшли до рішення головного питання, заради якого і зібралися”, - сказав прем'єр-міністр Росії Володимир Путін.
Вже у Києві Кабінет Міністрів, чи не вперше, оплесками зустрічав свого очільника. Прем’єр дав зрозуміти, що не дарма.
“Таких перспектив економічного зростання, які відкриваються після підписання цієї угоди, у нас не було жодного разу за всі 20 років незалежності. Вільної торгівлі не може бути забагато, і одна свобода не суперечить іншій свободі”, - заявив Прем’єр-міністр України Микола Азаров.
Втім, у промові Азарова не було жодного слова про вилучення товарів, якими без мита не торгуватимуть. А між тим, до цього переліку входять енергоносії, що для України - чи не найголовніше.
“Угода вільної торгівлі передбачає, що газ в Україні продається по тій же ціні, що і в Російській Федерації. Нафта так само, бо не може бути ставок мита - ні, чуда нема. Тобто вилучення є, є величезна кількість вилучень, які ми побачимо, коли виникне потреба ратифікації цієї угоди у парламенті. А причини підписання - я тут економічної логіки не бачу, політична - чергову галочку поставити, черговий крок у співробітництві - ну ставте галочку”, - каже екс-міністр фінансів України Віктор Пинзеник.
“Нафта і газ залишається - ну і заради Бога, не тільки нафтою і газом торгуємо. Але абсолютно зрозуміло, що наші товаровиробники, наше виробництво, отримує просто нові можливості для прискореного розвитку”, - вважає економіст Віктор Лисицький.
Оскільки в договорі є вилучення - він не має сенсу, кажуть законодавці. Мовляв, з усіма країнами СНД за двосторонніми угодами вільно торгували, починаючи з 1994 року.
“Україна повинна підписувати двосторонні угоди. І вона має двосторонні угоди практично з усіма, і угоди з усіма так званими членами Співдружності Незалежних Держав, і з Росією в першу чергу. І треба просто використовувати механізм двосторонніх угод про зону вільної торгівлі діючі, і наполягати, щоб не було постійних вилучень з боку Росії, які шкодять українському виробнику, а не підписувати якісь загальні угоди в межах мертвонародженої структури”, - сказав народний депутат України (НУ-НС) В’ячеслав Кириленко.
Свіже рішення України у Кремлі розцінили як важливий кроком у бiк iнтеграцiї з Митним союзом. Підставою для оптимізму Москви стало доручення Миколи Азарова Мінекономіки проаналізувати можливість приєднання до технічних регламентів, що діють в рамках цього об’єднання. Водночас, представники влади продовжують говорити про пріоритетність європейського напрямку.
“Ви знаєте, що півтора роки тому за нашою ініціативою був прийнятий закон про зовнішню і внутрішню політику нашої держави, і там визначений вектор розвитку нашої держави в цьому напрямку на євроінтеграцію. Наскільки я розумію, ніхто цей закон не переглядав і ми працюємо в цьому напрямку”, - сказав голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов.
“Прямо пов’язувати угоду про вільну торгівлю з обов’язковістю вступу до Митного союзу, в усякому разі в контексті використання режиму вільної торгівлі, очевидно, некоректно. Тобто, це вже питання безпосередньо до української політики і до нашого, так би мовити, стратегічного вибору”, - каже директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
Впевнені в непорушності українського вибору і в Європі. Мовляв, угода про зону вільної торгівлі не є Митним союзом, і на ділові відносини України та Заходу вона не вплине.
Ніби закріпити цю думку до Брюсселю поїхав віце-прем’єр Андрій Клюєв. Згодом відзвітував: підписання угоди про асоціацію з ЄС та ЗВТ підготували.
“Все, що стосується підготовки угоди про асоціацію - є ще ряд питань, які потрібно вирішити. І наступний раунд переговорів вже наступного тижня відбудеться в Києві”, - запевнив перший віце-прем'єр-міністр України Андрій Клюєв.
Росіяни одразу зреагували на потенційну українську перспективу. Угода про зону вільної торгівлі з ЄС може привести до загроз ЗВТ у рамках СНД - заявив відповідальний секретар Митного союзу Сергій Глазьев.
Відтак, якщо Україна зможе рухатися одночасно в обидва боки, рано чи пізно залишиться ні з чим. Адже якщо дві угоди про зону вільної торгівлі можуть діяти на одній території, то два членства - в Європейському та Митному союзі не можливі, нагадують експерти.
“Ми не можемо жити без торгівлі з Європою, так само, як і не можемо жити без торгівлі з Росією. З Росією трошки більше торгівлі, ніж з Європою, і трошки швидше розгортається - майже 30% там, і 37% на Сході, 40, тому я переконаний в тому, що Україна приречена сидіти на двох стільцях”, - сказав політолог Михайло Погребинський.
Тим часом, Верховна Рада в очікуванні ратифікації договору про зону вільної торгівлі з СНД. Планують, що документ набере чинності вже з січня 2012 року.