Для України 2012 рік виявився щедрим на політичні сюрпризи. Так що монотонною і нецікавою роботою Верховній Раді не дорікнеш. Для того, щоб репортажі з парламенту українці дивились з відкритим від захвату ротом, нардепи не шкодували ні фізичних сил, ні винахідливості.
Крім того, політичне життя країни на тривалий час "прикрасила" передвиборча агітація, на яку політичні партії теж не поскупились, навіть побивши всі можливі рекорди витрат на політичну рекламу.
Паралельно вся країна продовжувала стежити за справами ув'язнених екс-прем'єра Юлії Тимошенко та екс-міністра Юрія Луценка, які нерідко ставали головним приводом дискусій як на рівні українських політиків, так і в контексті діалогу України зі світом.
Касетний скандал із БЮТівцем Забзалюком: операція "купити депутата"
Початок політичного року ознаменувався гучним скандалом довкола "продажу" нардепа від "БЮТ-Батьківщини" Романа Забзалюка партії "Реформи заради майбутнього" Ігоря Рибакова.
Опозиціонер оприлюднив аудіозапис з начебто своїм та Рибаковим голосами, в ході якого Забзалюку пропонували гроші за його перехід та діяльність проти "Батьківщини".
У "Реформах заради майбутнього" від заяв Забзалюка відхрестились і додали, що він сам попросив у них гроші на лікування.
Політика на футбольному полі
На футбольний чемпіонат ЄВРО-2012 українці чекали, без перебільшення, декілька років. Але, коли до європейської першості з футболу залишались лічені тижні, його проведення опинилось під загрозою через заяви низки європейських політиків про намір бойкотувати чемпіонат.
Першими про політичний бойкот ЄВРО-2012 заговорили у Німеччині. Причинами відповідних заяв було, по великому рахунку, ув'язнення колишнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко та проблема вибіркового правосуддя в Україні загалом.
Звичайні громадяни України побоювались, що у випадку проведення ЄВРО від футболу не залишиться нічого, окрім політики. Проте ейфорія від футбольного свята в Україні та Польщі виявилась таки домінуючою.
Битви за мови. Мова депутатських кулаків
Однією з найгарячіших та найобговорюваніших подій року, що минає, стало прийняття скандального закону "Про засади державної мовної політики". На той час Верховна Рада із законодавчого органу влади перетворилась на арену відвертих побоїщ, що досить красномовно демонструє наступне відео.
У першому читанні законопроект авторства Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова прийняли, всупереч фізичному спротиву опозиції, 5 червня. А вже через неповний місяць, після успішного проведення ЄВРО та фінального матчу у Києві депутати 3 липня проголосували за скандальний закон у другому читанні.
Партія регіонів свого задоволення від результативного голосування за "мовний" законопроект не приховувала. "Оцініть красу гри. Ми їх розвели як кошенят. Я не знаю, що вони будуть робити на виборах", — заявив, зокрема, нардеп від Партії регіонів Михайло Чечетов.
У зв'язку з цими подіями опозиціонери організували безстроковий мітинг під стінами Українського дому. Деякі політики та просто активісти навіть починали голодування, аби висловити таким чином свій протест. Врешті, закон про мови підписав як спікер парламенту Володимир Литвин, так і Президент України Віктор Янукович.
Ще декілька скандальних законопроектів
На початку осені Верховна Рада у першому читанні проголосувала за зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, згідно з якими відповідальність за посягання на честь і гідність людини посилюється. Тоді ініціативу регіонала Віталія Журавського підтримало 244 народні депутати.
Так званий закон про наклеп розкритикували експерти, які застерігали українських політиків від повторення кроків Росії, де схожий закон діє. Відтак, проти посилення кримінальної відповідальності за слово виступила громадськість та представники ЗМІ.
В результаті Верховна Рада України прийняла рішення скасувати законопроект "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, що стосуються посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини". За відповідне рішення проголосували 349 народних депутатів.
Закон "Про Єдиний державний демографічний реєстр", більш відомий за своєю розмовною назвою як закон про біометричні паспорти. Після прийняття законопроекту у парламенті його ветував Президент України Віктор Янукович. Врахувавши поправки Глави держави, за закон про введення біометричних паспортів проголосували 243 народні обранці.
Крім того, Віктор Янукович таки підписав закон про референдум, який теж встиг набути широкого розголосу. Більшість ухвалила його одразу після виборів з порушенням регламенту.
Тепер всенародним голосуванням можна буде вносити зміни до Конституції, змінювати територію України, скасовувати чинні закони без участі Верховної Ради. Проголосовані на референдумі рішення будуть обов'язковими до виконання.
Про декілька копійок на політичну рекламу
Особливим у 2012 році було те, що країна прожила його в очікуванні парламентських виборів. Як виявилось, задоволення це не з дешевих. Тим більше, коли мова йде про передвиборчі витрати українських партій.
Реальний масштаб виборчої кампанії деякі з експертів оцінили в декілька мільярдів доларів, з яких 500 мільйонів доларів витратила на все Партія регіонів. На другому місці - партія "Україна - Вперед!" - 150 мільйонів, Об'єднана опозиція "Батьківщина" залучила коштів втричі менше - 50 мільйонів, УДАР Віталія Кличка - 40 мільйонів доларів, комуністи - 30 мільйонів.
Водночас, у "Свободи" передвиборча кампанія виявилась найекономнішою. Задекларована сума в ЦВК і реальні витрати, за підрахунками політологів, практично збігаються і становили 23 млн 200 тисяч гривень.
Загалом виборча кампанія 2012 року стала найдорожчою в історії України.
Результати виборів до Верховної Ради
Парламентські вибори в Україні відбулись 28 жовтня.
Згідно з даними 100% оброблених ЦВК електронних протоколів, по багатомандатному виборчому округу, перемогла Партія регіонів з 30,00% голосів, "Батьківщина" отримала 25,54% голосів виборців, "УДАР" - 13,96%, КПУ - 13,18%, "Свобода" - 10,44%.
У мажоритарних округах склалась така ситуація - у Верховну Раду пройшли 44 самовисуванці, 115 представників Партії регіонів, 6 УДАРівців, 40 представників "Батьківщини", 13 свободівців та 7 представників інших партій.
При цьому більша частина іноземних спостерігачів на виборах назвала їх кроком назад у розвитку демократії в Україні.
Найбільше проблем виникло з підрахунком голосів в мажоритарних округах, через що у п'яти з них ЦВК не назвала переможців. "Зелене світло" на роботу в парламенті Центральна виборча комісія дала 445 народним обранцям.
Парламент сьомого скликання почав працювати. Урочисто і з новими сутичками
Перше засідання Верховної Ради нового скликання відбулось 12 грудня. Або, якщо бути точнішим, - 12.12.12.
Початок роботи нового парламенту був багатим на події: "робота" почалась із блокування трибуни, сутичок між нардепами від Партії регіонів та опозиціонерами і скандалу з першими "тушками", якими стали представники "Батьківщини" Олександр та Андрій Табалови.
Крім того, у парламент хотіли прорватись і активістки руху FEMEN, назвавши свою акцію "Хід конем". Вони зазначили, що їхня мета полягає в тому, щоб акцентувати увагу українців на тваринному характері парламентської системи України.
Другий день роботи Верховної Ради сьомого скликання був не біднішим на нові сутички між нардепами, але, в той самий час, став результативнішим на ухвалені рішення.
Спочатку нардепи затвердили кандидатуру Володимира Рибака на пост голови Верховної Ради. Після цього у Раді проголосували за першого та другого віце-спікерів, якими стали комуніст Ігор Калетник та свободівець Руслан Кошулинський відповідно.
Важливі кадрові призначення завершило голосування за кандидатуру Микола Азарова на посаду глави українського уряду. Таке рішення підтримало 252 народні обранці.
Як бачимо, депутати встигли неабияк розім'яти кулаки лише за два дні роботи нової Ради. Окремі випадки у парламенті трансформуються у традиції, або це вже самі нардепи почуваються у стінах парламенту занадто комфортно і занадто по-домашньому. Далі буде. Питання лише в тому, як?!