Перші пасхальні набори вручають тим, хто ладнає українську броню в Артемівську.
Андрій служить у ремонтній роті в рідному Артемівську. Від початку війни, каже, армійці у цих ангарах повернули в стрій десятки бронемашин. Головне великоднє побажання хлопця – мир у державі.
"Байкер" розповідає, із трьома десятками побратимів наші воїни п’ять днів захищали Вуглегірськ без будь-якої підтримки.
Та без волонтерів тут би нічого не було. Держава, як такове не помагає. Ні форми, нічого. Ми з "Уголька" вийшли – те що на нас було, в тому й вийшли. В нас ні передітися нічого не було, нічого нам держава не дала, все волонтери привезли,
– розповідає боєць.
За декілька днів тернопільські волонтери об’їхали майже тисячу кілометрів у прифронтовій зоні. Паску та вітальні листівки дітей активісти привезли у містечко Щастя. Менш, як за півтора кілометра звідси російсько-терористичні війська. За пагорбом ворог влаштував танковий полігон. Час від часу, незважаючи на перемир’я, місто обстрілюють. То ж на Паску тут готуються до оборони.
Провідали волонтери і вояків, які базуються поблизу мосту через Сіверський Донець. Минулого тижня після обстрілу терористів тут загинуло четверо українців.
До Кримського на Луганщині тернопільських волонтерів не пропустили. За декілька годин перед приїздом внаслідок масивного артобстрілу загинув український солдат. Про святкування Паски тут не згадують, готуються до оборони.
Сьогодні, кажуть активісти, допомога армії потрібна не менше, ніж у час активних боїв.
Хлопці потребують допомоги і уваги не тільки на Різдво і на Великдень, а кожен день. Постійно потрібно поповнювати запаси їжі, запаси їжі, амуніції,
— наголошує волонтер.
У Попасній, яка надзвичайно постраждала від російської артилерії, у Новотошківці де бійці живуть в окопах і бліндажах, усюди солдати єдині в одному – перемога буде за Україною.