Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Нове обличчя Європи: як зміниться Євросоюз, і чим це загрожує Україні?

19:01, 6 грудня 2016 3679 Читать новость на русском
Європу охоплюють радикальні настрої
Європу охоплюють радикальні настрої / BBC

Євроскептицизм і ізоляціонізм охоплює Європу. 2017 рік може стати переломним для Євросоюзу через зміну політичних еліт після проведення президентських і парламентських виборів у ключових країнах-членах спільноти. Як зміниться Європа через рік і наскільки це вплине на Україну – розбиралися журналісти сайту "24".

Російські "скрєпи" в Європі

В 2017 році пройдуть вибори в ключових країнах Євросоюзу – Франції і Німеччині. Вже відбулися президентські вибори в Австрії, на яких з мінімальним розривом переміг 72-річний екс-лідер "зелених" Ван дер Беллен, який отримав 54% голосів виборців. Він обійшов свого суперника, кандидата від ультраправої "Партії свободи" Норберта Хофера. Як відомо, Ван дер Беллен рішуче підтримує Європейський Союз, виступає за ліберальну політику стосовно мігрантів. Хофер відзначився під час кампанії різкими заявами, які суперечать політиці ЄС. Чимало експертів вважають його проросійськи налаштованим політиком.

Втім, поки, якщо так можна сказати, це єдина хороша новина. В кількох країнах Західної і Центральної Європи – Франції, Німеччині, Італії, Угорщині – можуть прийти до влади ультраправі сили. Основна позиція їхніх лідерів: вони розчаровані в ЄС, а особливо тим, яку політику Брюссель обрав для вирішення проблеми мігрантів, які заполонили Європу. Ультраправі і праві політики вимагають більш жорстких заходів у відношенні до біженців, закриття кордонів.

Російські "скрєпи" приходять в Європу. На фоні мігрантської кризи почала розвиватися неприємна картина – євроскептицизм і ізоляціонізм. І зростання консервативних традиціоналістських течій. Крайній лібералізм в Європі призвів до суспільних здвигів і до того, що загальний консерватизм починає прокидатися,
– зауважив у коментар сайту політичний експерт Тарас Чорновіл.

Треба також нагадати, що такий скептицизм розпочався ще з квітневого референдуму в Нідерландах, під час якого громадяни країни висловилися проти ратифікації Угоди про асоціацію з Україною. Далі був Brexit, на якому піддані її величності королеви Єлизавети ІІ проголосували за вихід з ЄС. 4 грудня в Італії відбувся конституційний референдум, який ініціював прем’єр Маттео Ренці. На референдумі італійцям пропонувалося висловити свою позицію щодо обмеження повноважень парламенту на користь уряду. Італійці проголосували проти. Як наслідок – Ренці оголосив про свою відставку, що призведе до внутрішньополітичної кризи. До цього треба додати перемогу проросійських президентів у Молдові і Болгарії.


Росія давно і агресивно веде гібридну війну в Європі

Як зауважив політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач, світ разом з ЄС стрімко сходить з рейок. І це якраз наслідок тієї форми лідерства, яка охопила "європейський світ" – коли політики не приймають необхідних рішень, а перекладають їх на виборців через референдуми.

Це не демократія участі (participatory democracy), це втеча від відповідальності. Втеча від власного безсилля. Вони не ведуть свої нації за собою у кризові моменти історії, а плентаються у хвості пелотону, бо не бачать горизонту,
– написав він на своїй сторінці у Facebook.

Такі настрої в ЄС вже призвели до відкладення впровадження безвізового режиму для України. Але це далеко не все. Більшість з європейських ультраправих підтримує відновлення стосунків з Росією і зняття економічних санкцій.

Проросійські кандидати у Франції і популісти в Німеччині

Стартує Франція, в якій уже в квітні 2017-го відбудуться президентські вибори. Вперше діючий президент – Франсуа Олланд – відмовився балотуватися на другий термін. Причина – дуже низький рейтинг, по якому серйозно вдарили участь Франції в сирійському конфлікті, потік біженців і численні теракти, які забрали життя близько сотні французів.

Лідерами перегонів є два ультраправих політика – лідер "Національного фронту" Марін Ле Пен і екс-прем’єр Франсуа Фійон. Ле Пен ніколи не приховувала свої симпатій до Росії і Путіна зокрема. Як повідомляли ЗМІ, така любов до російського президента має досить конкретну фінансову основу. Вона публічно заявила, що в разі своєї перемоги визнає Крим російським.


Фійон і Ле Пен великі симпатики Путіна

Франсуа Фійон – також великий прихильник Путіна і особисто з ним знайомий вже давно – з часів прем’єрства нинішнього російського президента. Між ними досить дружні стосунки. Хоча, як вважають експерти, для України "меншим злом" був би саме Фійон. За словами політичного експерта Тараса Чорновола, Фійон не дуже типовий політик для європейського світу. Він ревний католик, який виступає проти одностатевих шлюбів і абортів.

З Фійоном не все так просто. Він дуже консервативний католик. І в нього прокидаються "скрєпи". Єдине, що він чомусь вирішив, що Путін може бути таким самим захисником традиційних християнських цінностей. Може, заповідь "Не убий" дійде до Фійона. Адже йому треба буде давати відповіді в самій Франції: а що робити з масовим знищенням людей у сирійському Алеппо,
– зазначає експерт.

На думку Чорновола, закрити очі на це Фійон не зможе. Адже Середземномор'я – сфера інтересів Франції. Втратити там вплив – втратити позиції і перестати бути континентальним лідером на рівні з Німеччиною.

З парламентськими виборами в Німеччині, які відбудуться лише восени наступного року, поки що картина туманніша. Чинний канцлер Німеччини Ангела Меркель буде балотуватися, але хто переможе – наразі складно прогнозувати. На регіональних виборах у вересні партія канцлера "Християнсько-Демократичний союз" показала історично низький результат у Берліні, де її підтримали лише 18% виборців. Ситуативні союзники Меркель, соціал-демократи, теж втратили голоси, і тепер обидві партії не зможуть сформувати більшість у місцевому парламенті.

Такі низькі показники – також результат політики Меркель щодо сирійських біженців. Тому невідомо, чи при таких рейтингах Меркель вдасться вчетверте вибороти крісло канцлера. Натомість набирає популярності популістська партія "Альтернатива для Німеччини", що отримала 14% голосів. Вона виступає з такими гаслами, як закриття кордонів для біженців і скасування антиросійських санкцій.


В Європі стурбовані російською пропагандою, яка сприяє розростанню радикальних настроїв

При цьому в Німеччині занепокоєні можливим втручанням Росії у хід виборів. Голова німецької контррозвідки Ганс-Георг Маасен нагадав про минулорічну справу, коли російські ЗМІ повідомили про "дівчину з Берліна російського походження", яку нібито було викрадено і зґвалтовано мігрантами. Німецький уряд тоді спростував цю інформацію.

Це може знову повторитися наступного року і ми стурбовані. У нас склалося враження, що це частина гібридної загрози, яка прагне вплинути на громадську думку і процес ухвалення рішень,
– заявив Маасен.

Нормандський формат і зняття санкцій з Росії

Такі глобальні зміни в Європі, звичайно, відобразяться на Україні. В першу чергу, на учасниках Нормандського формату. Однозначно, що вже у другому півріччі 2017 року замість Франсуа Олланда за столом переговорів буде новий президент. І не виключено, що він буде виступати на стороні Росії.

Наша держава має шанс опинитися в ситуації двоє проти двох: Україна і Німеччина проти Франції і Росії. А у випадку, коли двоє грають за правилами, а один з двох інших – ні, виникає патова ситуація. Тоді Нормандський формат перестане бути дієвим навіть, як засіб стримування,
– переконаний Тарас Чорновіл.

З іншої сторони, вважає політичний експерт Сергій Постоловський, було б непогано, якби до Нормандського формату приєдналися США. Зважаючи на непередбачуваність Трампа, а також те, що за зовнішню політику відповідатимуть республіканці, на думку експерта, не можна цього виключати. Але, швидше за все, в такій ситуації Росія буде категорично проти.


Хто займе місце Олланда за столом переговорів у 2017 році?

Водночас, говорить Постоловський, ніхто не згадує про Будапештський меморандум, тому що це не вигідно ні Заходу, ні Росії. Крім того, Європа не може сьогодні нічого іншого запропонувати, ніж Нормандський формат.

В Європі зараз не хочуть нічого нового придумувати. Впливає те, що 2017 рік – рік виборів у ключових країнах ЄС, і до влади можуть прийти ультраправі та праві сили, які сьогодні відкрито висловлюють свою підтримку Путіну. Європа завмерла. Тенденція така, що буде зовсім переформатований європейський ландшафт,
– зазначає Постоловський.

До того ж, зауважує він, всі очікують, коли Дональд Трамп стане офіційно президентом США, то в ЄС орієнтуватимуться на нову зовнішню політику Білого дому.


Європа завмерла в очікуванні змін і інавгурації Трампа

Тому в Європі все голосніше лунають заклики до пом'якшення санкцій проти Росії. Голова Ради Європи Дональд Туск не відкидає, що антиросійські санкції будуть продовжені ще на півроку. За словами Туска, проукраїнську позицію в цьому питанні займають Польща, Литва, Латвія, Естонія, Швеція, частково Великобританія. Але така позиція вже не є загальноєвропейською. З одного боку, кожні півроку в Брюсселі говорять одне й те саме, намагаючись пояснити, чому санкції продовжать тільки на цей період. З іншого, враховуючи зміни в ЄС, немає гарантій, що в другій половині 2017-го санкції вчергове продовжать.

Для України важливо, щоб весь 2017 рік, враховуючи, що це період зміни урядів у багатьох країнах ЄС, ми б мали гарантовані санкції проти Росії. На жаль, такої гарантії немає. Після виборів президента у Франції є велика ймовірність, що новий очільник зробить великі кроки до того, щоб у другому півріччі зруйнувати єдність ЄС щодо антиросійських санкцій. Ситуація може переломитися на нашу користь, якщо до того часу Дональд Трамп поб’є горшки з Путіним,
– зауважив Чорновіл.

Пом’якшення санкцій, вважає Тарас Чорновіл, призведе до того, що Росія, безумовно, буде вести себе нахабніше по відношенню до України.

В цій ситуації, вважає Постоловський, Україна має перестати кидатися зі сторони в сторону і зайняти більш жорстку позицію на світовій арені, на кшталт того, як це зробила Туреччина. В сьогоднішньому світі, на його думку, не можна говорити мовою миру або бігати, як бідний родич. Україна все-таки цікава Європі і це треба використовувати і наполягати на захисті своїх національних інтересів, інакше будь-які домовленості з Росією будуть відбуватися за наш рахунок.

"Питання, чи в цих умовах МЗС України і ті, хто відповідає за зовнішню політику, розробляють дієву стратегію відносин України і США при президенті Трампі? Чи прораховують ризики, що в 2017 році існує велика ймовірність, що в країнах Західної і Центральної Європи можуть прийти до влади ультраправі сили? Як тоді Україні будувати стратегію відносин з новою Європою? Іде запит на правий радикалізм. Як зберегти демократію і зробити так, щоб нова Європа, яка може відновити відносини з Росією, не зробила це за рахунок національних інтересів України?" – наголошує експерт.

В свою чергу Тарас Чорновіл підкреслює: Україні треба готуватися до складної дипломатичної ситуації в 2017 році. Тому потрібно посилити інформаційну роботу, завалювати щодня європейські структури повідомленнями про злочини Росії і вимагати відповіді.

Сьогодні європейським депутатам щодня на стіл лягає все антиукраїнське, а треба навпаки,
– підкреслив Тарас Чорновіл.

Україні треба ставати більш самостійною державою на міжнародній арені. І готуватися до найгіршого. Незважаючи на такі радикальні настрої в Європі, це ще ні про що не говорить. Але вибудовувати нові стосунки з США і ЄС потрібно вже сьогодні. Інакше Україна знову опиниться на світових задвірках. В ситуації, коли на сході держави триває військовий конфлікт, цього дозволити не можна.

Джерело: 24 канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук