Однак виявилось, що це власне бачення автора, а не офіційний проект. До того ж реконструкція Будинку профспілок до конкурсу "Terra Dignitas" не входить. Оновленням будівлі займається її власник – Федерація Профспілок України.
До того ж, днями завершилась подача проектів на конкурс "Terra Dignitas" – повномасштабний проект в центрі Києва, який присвячений подіям Євромайдану. Перетворення стосуватимуться 70 гектарів міста. Зокрема, заплановано створити пам’ятник учасникам акцій, побудувати музей Майдану та облаштувати Міжнародний культурний центр в приміщенні Українського дому. Результати відбору після громадського обговорення стануть відомі в кінці травня.
Читайте також: Будинок Профспілок "підняв на вуха" інтернет: найкращі фотожаби
Сайт "24" опитав відомих киян – архітекторів, краєзнавців, активістів – як, на їхню думку, має виглядати новий Майдан.
Покровитель Майдану
На думку віце-президента київської організації Національної спілки архітекторів Георгія Духовичного, конкурс щодо Меморіалу подіям Євромайдану потрібно провести через десяток років, коли остаточно сформується історична пам'ять про ці події. А люди, які будуть розробляти його концепцію, повинні, як "ченці бути безіменними".
Об’єктивно оцінити ті події, які відбулись на Майдані, можна буде років через тридцять. А зараз поки що формується нова українська міфологія. І таким же чином, як ви читаєте міфи Древньої Греції та бачите Акрополь, ми в Києві повинні мати Genius loci (покровитель місця – "24") Майдану, місце, де все це відбулось,
– зазначив Духовичний.
На його думку, меморіал загиблим під час Майдану повинен бути зроблений у трьох формах. Перше — це позначити місце загибелі кожної людини маленьким знаком. "Ви втратили близьку людину, ви будете роками чекати, як найкраще її увіковічнити?! Мабуть, ні. Ви прийдете, та зробите так, щоб можна було згадати цю людину", — вважає експерт.
Також на його думку, біля Жовтневого палацу треба побудувати невеличку капличку та зробити алею пам’яті на вулиці Інститутській. Усі інші ознаки пам’яті віднести в Музей Майдану.
Для музею Майдану можна віддати перші два поверхи Будинку профспілок. Це саме те місце, де все відбулось. Коли вам кажуть Рейхстаг, ви ж розумієте, що це історичне місце – Genius loci. Я взагалі вважаю, що Будинок профспілок треба перетворити. Половину залишити профспілкам, половину віддати Раді Майдану та створити там музей Майдану. А фрагмент фасаду залишити в тому ж історичному вигляді, як залишено на Рейхстазі,
— вважає Духовичний.
Однак, як нещодавно повідомив в інтерв'ю головний архітектор Києва Сергій Целовальник, організаторам конкурсу не вдалося домовитись з Федерацією профспілок України щодо розташування Музею Майдану в Будинку профспілок.
Майдан безбар'єрний
На думку києвознавця Владислави Осьмак, при облаштуванні "Території гідності" не треба зносити ніяких будівель та пам’яток в центрі Києва. Всі умови є в конкурсному завданні. Єдиний виняток, якій підтримують члени робочої групи "Terra Dignitas" – це побудувати на вільній ділянці на Інститутській, 3-5 Музей Майдану/Музей революції.
Новий, сучасний з усіма умовами, щоб ми не намагались влити "нове вино в старі міхи". Наприклад, те, що зараз відбувається, – спроба відібрати через Раду Жовтневий палац у профспілок та створити там Музей Майдану, бо колись там була катівня і це місце потребує очищення, – це нонсенс. Або ідея замість Леніна поставити Діву Марію,
– вважає Осьмак.
"Зважаючи на те, що триває війна і немає єдності в суспільстві стосовно якихось речей, ми можемо мати 250 мільйонів варіантів, як саме треба пам’ятати ці події. Хтось хоче стелу, хтось хоче нову "Родіну-мать". Але поки конкурсним шляхом, шляхом обговорень не буде знайдено спільний знаменник, я вважаю, що всі зміни на Майдані повинні стосуватись змін його безбар’єрності, комфортності, доступності. Щоб можна було пройти з однієї точки в іншу і не спускатись в підземний перехід. Щоб була достатня кількість лавочок не тільки для безхатченків, а й для людей, які б хотіли усамітнитись і поплакати чи порадіти", — вважає києвознавець.
На її думку, конкурс – це виклик, оскільки страшно, який саме проект переможе. Однак це не панацея, якою можна змінити суспільство, це тільки початок.
А яким може бути меморіал? А раптом його взагалі не буде. Пам'ять може втілюватись в багато форм. Пам’ятник, стела, хрест – є найбільш загрузлими та ментально важкими формами. Я вважаю, що ті душевні поривання, за які віддали життя, варто втілити в легшу форму. Це може бути не пов’язано з архітектурою взагалі. Наприклад, це може бути зелена галявина з Wi-fi та іншими речами, які б туди заманювали молодь. Щоб вона там почувалась абсолютно безпечно та вільно. І щоб там була табличка: "За це місце поклали своє життя…". Пам’яттю про цих людей може стати не камінь, а інша якість життя тих, хто залишився жити,
— вважає Осьмак.
Громадський простір
Оновлений Майдан повинен стати громадським простором, вважає колишній голова КМДА Володимир Бондаренко, який свого часу підписував Меморандум про проведення конкурсу Меморіалу Небесної сотні.
Широка територія, починаючи від Арки дружби народів і закінчуючи Головпоштампом, – повинна стати зоною культурного спілкування. Це як громадський простір. Звісно, є окремі питання щодо Будинку профспілок та Меморіалу Майдану,
— вважає Бондаренко.
Екс-голова згадав, що на початку минулої весни владі був запропонований проект Меморіалу. Він мав бути розташований біля будинку Укоопспілки та розі вулиць Інститутської та Хрещатик. Сам пам’ятник був спроектований у вигляді величезних сходинок аж до Жовтневого палацу, на яких би розташували постаті героїв Небесної сотні, мармурові шини, протитанкові їжаки та бруківку. Однак було вирішено провести відкритий конкурс, і тому не відомо, чи потрапив цей проект до конкурсантів.
На думку Бондаренка, також потрібно знести Арку Дружби народів, бо вона вже давно втратила свою актуальність. А на тому місці відновити церкву, яка там колись була.