В закон про іпотечне кредитування вкинули норму про приватизацію історичної пам’ятки - Гостиного двору на Подолі - і також проголосували.

Не погребували змінити порядок переобрання спікера - замість таємного голосування конституційною більшістю, узаконили, що буде достатньо 226 карток. Але голосування, яке відбулося з прямим порушенням регламенту і викликало шалений спротив в суспільстві, так і не знайшло свого продовження. Закон "Про засади державної мовної політики" регіоналів Колесніченка-Ківалова голова Верховної Ради так і не підписав. Чим дещо сплутав карти більшості.

“Він не буде підписаний, і якщо до нього повернуться - то на позачерговій сесії ВР, яка буде вкінці липня-на початку серпня, ну і або вже повернуться чи не повернуться на останній осінній сесії ВРУ”, - сказав директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

“Підписати цей закон - це буде морально важко для Литвина. Думаю, що регіонали спробують знайти якийсь зазор, щось таке, щоб можна було вирішити цю проблему. Якщо сам Литвин категорично скаже “ні”, відмовиться підписувати - то тоді неминуче постане питання про його відставку, неминуче”, - вважає голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Тим часом, наукова еліта б'є на сполох, адже якщо “мовний” закон таки набуде чинності, то поняття "державна мова" буде зруйновано.

“Бо державна мова за цих умов перестає бути обов’язковою для значної частини українського соціуму, вона можу бути легко замінена в офіційному спілкуванні на значні території України, стає необов’язковою, бо діє принцип за вибором батьків у системі освіти, державні службовці, депутати можуть спокійно ігнорувати використання української мови”, - каже директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко.

За результатами опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова в червні цього року, порівняно з 2005, кількість громадян, які вважають, що українська має бути єдиною державною, зросла з 35% до майже 44, а кількість прихильників двомовності зменшилась з 37% до 23. Хоча на 5% зросла чисельність охочих мати російську офіційною в деяких регіонах.