Мене в Україні почали чомусь називати Міхо. В Грузії є така виноробна область, дуже колоритна. Хороші люди там живуть. А Міхо там – це герой анекдотів.
Хоча анекдоти про Саакашвілі не пишуть, проте народ сприймає його досить цікаво: немає одесита, який би був байдужим до Міхеїла. Одні або бажають удачі, а інші по-одеські просять "не робіть нам нерви". Третього не дано.
На час зйомок робочий день Саакашвілі почався із прийому закордонних гостей. Представники німецького Мінекономіки приїхали налагоджувати стосунки з Одеським регіоном. Переговори ведуть не з Президентом, не з профільними міністрами, а напряму з обласною владою.
Приймає гостей Міхеїл Саакашвілі у особистому кабінеті. Ставши хазяїном цього приміщення, він повністю змінив інтер'єр: менше дверей, більше вільного простору і грузинських прапорів.
Ось цей прапор, наприклад, подарували волонтери АТО.
Саакашвілі зізнається, що сумує за рідними краями.
Я обожнюю Грузію. Я грузин. І разом зі своїми друзями я створив сучасну державу – Грузію.
Аби встигнути за енергійним губернатором Одещини, журналістам довелось гнати по дорогах області на автомобілі зі швидкістю більше ніж 120 кілометрів на годину.
Раніше Саакашвілі обіцяв, що відремонтує всі шляхи області. А доти їздитиме на маршрутках. Запевняє, що робить так і досі. Хоча відеозвітів майже немає навіть в інтернеті. Останнє відео з Саакашвілі в автобусі в мережу завантажували 2 місяці тому.
Після поїздки на прикордонний пункт "Кучурган" Саакашвілі поспішає у відкритий митний простір Одеси, який планують збудувати у приміщенні старого одеського морвокзалу. Планувалося, що роботи завершать вже у травні цього року, проте реформатори запевняють: у їх колеса встромляють палиці люди з Києва.
Центральна влада просто перестала давати гроші на цей об'єкт.
Ось так бреше Київ! Ось так! Подивіться! Вони вміють тільки розкидатися заявами. І де тут працівники? Де робота? Де гроші? Коли ми би в Грузії робили такий проект, то навколо сиділи би працівники і робота кипіла навіть вночі.
Практично завжди поряд з Саакашвілі голова Одеської митниці Юлія Марушевська. І її можновладці не полишають у спокої – за політичну "дружбу" з Міхеїлом то у некомпетентності звинуватять, то заступника призначать "свого".
Прізвище цієї людини Мургун, але тут не питання, хто це. Я зараз не протистою людині, я протистою системі. Для мене це оцінка. А скільки мені років, як я виглядаю, чи я дівчинка чи хлопчик, вибачте, це не є оцінка.
Саакашвілі зізнається, що не пам’ятає, коли востаннє був у відпустці. Навіть в кіно ходив аж в минулому червні. І то на фестивалі. Натхнення до роботи черпає з дітей. Особливо найменшого сина. Розповідаючи про Ніколоза, Саакашвілі помітно змінився у обличчі.
Його маленький Ніко зараз в Грузії. Родина Саакашвілі не злякалася погроз і залишилася на батьківщині.
Вони приїхали туди (в Грузію, – "24") і син просить його відпустити на один день в школу. Я його відпустив. І після цього він мені сказав, що не хоче ні Америки, ні України. Тоді було прийнято рішення залишитися там. І це було правильне рішення, тому що їхня присутність там – це продовження моєї присутності.
Саакашвілі не вистачає рідного виноградника у Кахетії, затишних вуличок Батумі і звуків заклопотаного Тбілісі. На зважаючи на кримінальне переслідування і обіцянки можновладців кинути його за грати, Міхеїл Саакашвілі впевнений, що дорогу додому йому відкриють. І дуже скоро.
Я хотів би досягти цього без ексцесів: через вибори, через демократичні процедури. Це буде і буде вже цієї осені.
Наприкінці зустрічі журналісти пригостили Саакашвілі грузинською випічкою – хачапурі. Щоправда, зробленою в Україні. Наші кулінарні здібності Саакашвілі оцінив. Каже, що випічка така ж вдала, як і реформа поліції в Україні.
