Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Переговори в Нормандському форматі: чи настане переломний момент?

Чи вдасться новому складу Нормандського формату вплинути на Росію?
Чи вдасться новому складу Нормандського формату вплинути на Росію? / 24 Канал

Довгоочікувана телефонна конференція "нормандської четвірки" відбулася попри заперечення Кремля в тому, що необхідності в такому діалозі немає.

Про що говорили лідери України, Німеччини, Франції і Росії, і як це вплине на ситуацію на Донбасі, розбиралися журналісти сайту "24".

Загострення в зоні АТО

За кілька днів до запланованої розмови "раптом" почалася ескалація військового напруження на Донбасі. Проросійські бойовики використовували заборонену Мінськими угодами зброю для обстрілів позицій української армії. Загинуло 9 українських бійців, багато було поранено. За словами військових, такого загострення на фронті не було з 2015 року, коли були укладені "Мінські угоди-2".


Скільки українців ще постраждає від рук Кремля?

Як говорять експерти, посилення обстрілів терористами – звична практика Кремля напередодні важливих переговорів. За словами Михайла Басараба, цілком логічно, що ескалація відбувалася саме в цей момент. Особливо з огляду на те, що це перша розмова за участю новообраного президента Франції Еммануеля Макрона. Як підкреслює Басараб, щоб забезпечити вигідний, на думку Росії, контекст перемовин "нормандської четвірки", в яких дебютував Макрон, Росія вдалася до посилення військового напруження біля Красногорівки в Донецькій області.

Читайте також: Макрон і Меркель зробили гучну заяву щодо припинення вогню на Донбасі

На думку військового експерта Дмитра Снєгірьова, активізація бойових дій на Донбасі пов'язана з проектом фіктивної держави "Малоросія", про що нещодавно заявив ватажок так званої "ДНР" Захарченко. Це, за його словами, елемент і політичного, і військового тиску Росії на Україну, адже в так званій "концепції" вказується, що кордонами "Малоросії" розглядається вся територія України, а не окремі райони Донбасу. Йдеться про розширення зони впливу і самої географії воєнного протистояння.

Крім того, на переконання експерта, таким чином Путін намагається вплинути на Захід, щоб той змусив Україну виконати політичну частину Мінських угод.

Росія знову включила так звані "терези". З одного боку, "мирні" пропозиції. З іншого, Кремль показує, що готовий у будь-який момент активізувати воєнне протистояння. Це свідчення того, що Росія не збирається йти зі сходу України і лише маніпулює тим, що після виборів Україна отримає контроль над кордоном, а РФ виведе свої війська. Росія розглядає ці території як плацдарм воєнного тиску на Україну. І ми повинні бути до цього готовими,
– підкреслив Дмитро Снєгірьов.

За твердженням директора аналітичного центру "Політика" Миколи Давидюка, заява про так звану "Малоросію" і посилення військового напруження на Донбасі говорить про те, що жодних проросійських домовленостей на зустрічі Трампа і Путіна в Гамбурзі на саміті G20 досягнуто не було. Путін іде на ескалацію, щоб підняти ставки і градус проблеми, аби закликати Трампа до наступного переговорного раунду і почати вирішувати свої проблеми.

Фактор спецпредставника США по Донбасу

Досить несподівано для Путіна і Кремля ефект від активізації бойових дій і "концепції" про "Малоросію" зіпсував призначений кілька тижнів тому спецпредставник США по Україні Курт Волкер, який 23 липня (переговори "четвірки" відбулися 24 липня, – "24") відвідав зону АТО і зробив досить різкі і серйозні заяви. Зокрема, що на Донбасі зовсім не заморожений конфлікт, а гаряча війна, яка стала наслідком російської агресії.


Волкер переконався, що агресором є Росія

Як зазначає політичний експерт Андрій Вігірінський, чітка оцінка Волкером ситуації на Донбасі – на користь України.

Це визнання гарячої стадії конфлікту на Донбасі уповноваженою особою Держдепу демонструє в цілому позицію США. Чи могло бути у Волкера інше враження? Навряд чи. Але подальший розвиток подій залежатиме, зокрема, від його діалогу з Москвою – з помічником Путіна Владиславом Сурковим. Наскільки вони знайдуть спільну мову і до чого конкретно зможуть домовитися. Потрібні конкретні дії, а не "домовилися домовлятися про пошук подальших кроків до врегулювання",
– говорить Вігірінський.

В свою чергу директор Центру суспільних відносин Євген Магда звертає увагу на той момент, що Волкер не тільки не побоявся відвідати прифронтову Авдіївку, чого не робила його попередник Вікторія Нуланд, а й зробив заяви, що мають різкий контраст із висловами багатьох європейських політиків.

Іншими словами, Курт Волкер вперше вказав, хто насправді є джерелом військової агресії на сході України, фактично вибивши перед розмовою "нормандської четвірки" стілець з-під Путіна. Заява важлива й тим, що фактично вона є офіційною позицією США і Білого дому.

Повільний успіх чи знову застій?

Телефонна конференція Петра Порошенка, Ангели Меркель, Еммануеля Макрона і Путіна тривала близько двох годин. Під час розмови Порошенко назвав останні дні липня одними з найкривавіших у 2017 році і закликав Росію негайно припинити агресивні дії і постачання зброї на окуповані території. Президент України наголосив на важливості введення на Донбас миротворчої місії ООН.


Чи зміна складу "нормандської четвірки" вплине на дії Путіна?

В свою чергу, Меркель і Макрон наголосили на неприпустимості будь-яких заяв, що підривають територіальну цілісність України, зокрема щодо створення так званої "Малоросії". Також співрозмовники домовилися узгодити остаточні кроки щодо безпеки та продовжити роботу над Дорожньою картою імплементації Мінських домовленостей. З цією метою в другій половині серпня має відбутися зустріч зовнішньополітичних радників глав держав Нормандського формату.

На думку багатьох експертів, важливий сам факт проведення телефонних переговорів у Нормандському форматі. Зокрема, за словами глави КВУ Олексія Кошеля, під час цих переговорів українська сторона перебувала в більш виграшній позиції, ніж на попередніх. Зокрема, раніше відбулися зустрічі Порошенка з Трампом, Меркель і Макроном, Україна отримала "безвіз" і підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Втім, вважає експерт, не треба очікувати особливої результативності від цих переговорів і перебільшувати домовленість про продовження роботи над Дорожньою картою імплементації Мінських домовленостей. Як нагадує Кошель, про розробку дорожньої карти домовились ще в жовтні 2016 року на зустрічі "нормандської четвірки" в Берліні. Карту мали розробити ще до кінця листопада 2016 року, але її доля досі невідома.

Читайте також: Трамп звинуватив Україну в саботажі та вимагає розслідування

Голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран зауважує: новизна в тому, що ніхто вже не говорить про "зміну" української Конституції, "особливий статус Донбасу" чи "вибори" на окупованих територіях. Хоча, зазначає він, упродовж останніх двох років Захід на міжнародних перемовинах постійно говорив, що "обидві сторони" мають виконувати "Мінські домовленості", натякаючи на українські поступки. Зараз, наголошує Таран, всім стало зрозуміло, що поступок не буде. І тому дипломати говорять лише про відповідальність Росії.

На думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, певні зрушення є. Зокрема, начебто Путін раніше домовився з Трампом і погодився на допуск ОБСЄ до україно-російського кордону. Також політолог підкреслює, що під час розмови прозвучала певна конкретика – сторони заслухали доповіді заступника голови місії ОБСЄ Александра Хуга про ситуацію на сході України. Тому, вважає Карасьов, це нова активізація мінського процесу і Нормандського формату. Хоча миротворчої міжнародної місії на Донбасі, за його словами, поки не буде, але вимагати її введення потрібно.

Більш песимістично оцінив перемовини політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. Він також зауважує, що майже рік тому на зустрічі в Берліні "нормандської четвірки" сторони домовилися про створення Дорожньої карти. Але нічого так і не змінилося. Як вважає Горбач, успіх був би, якби лідери країн призначили якусь очну зустріч. А так розмова носила більше характер знайомства для Макрона, який і виступив ініціатором пришвидшення переговорного процесу.

Якщо не домовилися навіть про зустріч, отже, кожен залишився на старих позиціях. Меркель, Макрон і Порошенко – на позиції "спочатку безпека", а Путін – "весь світ помиляється, і тільки я правий…",
– говорить Горбач.

Розширення санкцій і летальна зброя

На переконання Андрія Вігірінського, добре, що наші західні партнери визнають, що конфлікт іде за підтримки Росії. Але українців цікавлять конкретні дії.

Конкретні дії з боку Заходу гальмуються. Максимум, на що спроможні сьогодні США і ЄС, – впровадження секторальних економічних санкцій чи санкцій відносно конкретних осіб. Більшість з них уже впроваджено, і є можливість тільки їх продовження. Але щодо продовження, то питання вже не стоїть, тому що немає ніяких зсувів у виконанні Мінських домовленостей,
– зазначає Андрій Вігірінський.

За словами політолога, потрібно розширювати антиросійські санкції саме в енергетичному секторі, який приносить РФ найбільший прибуток і дозволяє підтримувати економіку. На його думку, економічні санкції потрібно посилювати значно вагомішими заходами – можливо, варто розглядати питання про відмову від будівництва певних газопроводів, як кардинальний крок – введення ембарго на імпорт російського газу в європейські країни.


Санкції в енергетичній сфері боляче вдарять по російській економіці

Конгрес США саме зараз розглядає законопроект про санкції проти Росії й Ірану. Нові санкції накладають на американські компанії обмеження на інвестиції в енергетичні проекти, частка участі російських держкомпаній в яких становить не менше третини, а також на надання допомоги у сфері нових нафтогазових проектів, пов'язаних із Росією. (Голосування відбудеться 25 липня, – "24"). Але це не дуже влаштовує ЄС. Нові санкції США завадять реалізації проекту газопроводу "Північний потік – 2", в якому дуже зацікавлена Німеччина. Як говорить глава правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, європейці хвилюються, що ухвалення цього законопроекту може заблокувати будівництво "Північного потоку – 2". До того ж, він створює переваги для американських експортерів скрапленого газу.

Європа хоче зберегти свободу дій і мати можливість вибирати з кількох постачальників газу. Європейці не хочуть залежати ні від Росії, ні від Америки. Основна проблема в тому, що санкції США проти РФ створять серйозні обмеження для європейських компаній. ЄС не хвилюють проблеми Росії. Європейцям головне, щоб нові антиросійські санкції США не нашкодили їхньому бізнесу,
– підкреслив Фесенко.

Водночас, в Європі обговорюють розширення санкцій проти Росії через скандал з турбінами Siemens, які були незаконно доставлені в окупований Крим, хоча Путін свого часу запевняв тодішнього німецького міністра економіки Зігмара Габріеля, що турбіни не відправлять на півострів. Що ще раз свідчить про ціну "обіцянок" Путіна.

Схоже, що США мають намір почати більш активну роботу по врегулюванню конфлікту на Донбасі. В інтерв'ю BBC Курт Волкер заявив, що в США активно розглядають питання постачання зброї для України, аби допомогти боротися з сепаратистами на Донбасі, яких підтримує РФ. Волкер наголосив, що постачання озброєнь українській армії могло б вплинути на поведінку Москви.

Звичайно, це можна розцінювати, як певний прорив. Хоча це може так і залишитися декларацією намірів. Адже США і ЄС бояться спровокувати Путіна на відкриту війну. При цьому російський президент не збирається зупинятися. Наступного дня після телефонних переговорів в АТО знову загострилася ситуація. Тобто Кремль показово демонструє, що на спроби Заходу посилити санкції відповідатиме ескалацією вогню. Як говорить Олексій Кошель, до весни 2018 року – періоду виборів президента Росії – буде складно отримати успіх в Нормандському чи Мінському форматах. Тому що Путіну потрібна красива перемога.

Путін входить у виборчий період, і багато залежить від того, який образ політтехнологи будуть ліпити з президента РФ, щоб він здобув перемогу в "чеченському форматі": коли 99% виборців голосує за правлячу силу чи правлячого політика. Тому треба бути реалістами – до весни 2018 року буде складно отримати успіх у Нормандському чи Мінському форматах,
– зауважує Кошель.

З іншого боку, більш жорстка позиція США і ЄС щодо участі Росії в конфлікті на сході України змусила Путіна притримати коней на переговорах, хоча без спроб щодо виборів в ОРДЛО не обійшлося, але його ніхто не підтримав. Тому що його відповідь про "настамнема" ніхто вже не сприймає. І дедалі складніше доводити світу, що Росія "непричетна" до військового протистояння в Україні. Але тепер головне для Вашингтону і Брюсселю не зупинятися і не погоджуватися на "компроміси Путіна". Тому що це лише призведе до нового загострення на Донбасі.

Читайте також: Фантазії "недороса" Захарченка: Росія починає новий етап війни?

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук