Буде вигода Припускають: власники можуть навіть не генерувати кілоджоулі з гірських рік. З допомогою встановленого обладнання вони просто перекачуватимуть енергію з загальної мережі через свою підстанцію, а потім знову її здавати в цю ж таки мережу. Тільки вже за ціною “зеленого тарифу”, тобто майже удвічі дорожче. Нині він складає 84 копійки за один кіловат. Перестороги науковців не безпідставні. Адже, за підрахунками експертів ринку, здавати енергію державі за такою ціною вигідно лише для станцій, потужністю понад 1000 кіловат. “Оцей інтерес продати дорожчу енергію чи мати енергію з дармової сили — з річки, яка біжить і штовхає тих підприємців будувати сотні підстанцій, знищувати ріки без особливої потреби”, — каже голова Національного екологічного центру Ярослав Мовчан. Будівництво ГЕС на річках Стрімкі карпатські ріки можуть давати вдосталь енергії. Але тільки якщо їх закувати в труби — це один зі способів побудувати міні ГЕС. А саме так і планують зводити станції, переконують екологи. Будівництво мініГЕС може призвести не лише до екологічної катастрофи. Постраждає і туристична галузь. Передусім доведеться забути про сплави, походи й будівництво нових санаторіїв. Проте є й інші технології — сучасні і "зелені". За такими австрійськими технологіями вже будують станцію в селі Тур’я Поляна на Закарпатті. Для місцевих іновації на руку “Процес генерації електроенергії буде проходити в екологічному режимі проточної системи. Тобто це означає, що не буде зміни рівня нашого невеличкого водосховища. Тобто, скільки води приходить з водотоків, стільки ж води буде використовуватись на нашій турбіні. Це означає, що наше обладнання може давати від 300 до 1000 кіловат електроенергії в залежності від того, скільки води буде поступати з зовнішніх водотоків”, — каже заступник директора з питань будівництва ПП "Комерцконсалт" Юрій Королишин. У цьому селі на перспективу сусідства з виробником електроенергії, як і на саме будівництво ГЕС не скаржаться. Нові робочі місця й покращення інфраструктури місцевим мешканцям — на руку. Тим часом у столиці, де активісти організували гучну акцію протесту, про плани побудувати півтисячі мініГЕС у Карпатах навіть не чули, проекти не бачили. Ситуація непідконтрольна У Міенерговугілля кажуть, — “зелена” енергетика не у їхній парафії. За приватні проекти не відповідають, у підпорядкуванні відомства лише великі ГЕС. Тим часом у Міністерстві екології пообіцяли, якщо побачать загрозу навколишньому середовищу, ситуацію владнають. Отож, виходить, поки ситуація з мініГЕС фактично непідконтрольна. Доки тривають баталії, Україна втрачає свої бали в очах міжнародних інвесторів. “Ще одним ризиком усіх цих протестів може стати вплив на притік іноземних інвестицій в Україну. Міжнародні фінансові організації, не люблять долучатися до проектів, які спровокували соціальну нестабільність”, — каже член ради ЄУЕА, виконавчий директор AlterEnergy Group Едвард Клаегер. “Зелена” енергетика загалом — справа корисна. Інша річ, що в Україні вона стає предметом протистоянь. Зауважимо, за оцінками науковців, Карпати — найсприятливіший регіон для розвитку малої гідроенергетики. Головне, — правильний і відповідальний підхід. Нині у тому ж таки Закарпатті споживання електроенергії становить 2 мільярди кіловат годин на рік, із них максимум 8% — енергія власного виробництва.
