Чого ж хотіли єгиптяни?

Люди зажадали відставки президента, проведення дострокових виборів, внесення змін до конституції в бік лібералізації, а також перетворення Єгипту з президентської республіки в парламентську. Мурсі відмовився піти, мовляв, його чесно обрав народ, а отже, він повинен до кінця захищати конституцію.

А щоби відправити тоді ще президента у відставку, якраз і потрібно було тимчасово припинити дію основного закону.

“Ніхто не має права втручатися в конституцію чи словами, чи діями. Ніхто не має права змінити легітимність конституції чи просто створити нову систему правління”, - заявив екс-президент Єгипту Мухаммед Мурсі.

Які помилки зробив Мурсі?

Мурсі в червні 2012-го обіцяв швидких змін, а натомість, майже одразу, після інавгурації узяв курс на консолідацію влади, він відтіснив від важелів правління парламент, суди, а головне - військових, найавторитетніший інститут у Єгипті. За лічені місяці наступник Хосні Мубарака зосередив у своїх руках ті ж повноваження, що були в опального диктатора.

“Ми хочемо відставки Мурсі не тому, що він ісламіст чи через інші політичні мотиви. Ми вимагаємо відставки через те, що він продовжує політику Мубарака. Ми домоглися змін у Єгипті не для того, щоб підпустити до владного керма ще одного Мубарака”, - каже учасник акції протесту Тарек Абдель Хамід

Єгипет після короткої паузи повернувся до авторитаризму, причому економічно некомпетентного. Базові макроекономічні показники скотилися вниз. Держборг, дефіцит бюджету, інфляція та безробіття зросли. Відтак проти Мурсі виступили не лише політично активні інтелектуали, як це було у випадку з Мубараком.

Цього разу на вулиці вийшли дрібні торговці, таксисти, власники турфірм, ті, хто хоч якось був причетний до бізнесу. Загалом демонстрація 30 червня стала наймасовішою політичною акцією в історії, навіть проти Мубарака з таким запалом не протестували.

Як проходило усунення президента

Наступного ж дня, 1-го липня, Вища військова рада оголосила ультиматум президентові. Генерали відвели Мухаммеду Мурсі 48 годин, аби досягти компромісу з демонстрантами, які, цитуємо, “висловлювали волю народу”. Інакше люди у формі пригрозили “втрутитися”, по-простому кажучи, здійснити військовий переворот.

Пристрасті не вщухали. Демонстранти взяли штурмом і розгромили розкішний офіс “Братів-мусульман” - правлячої релігійно-політичної організації, членом якої був Мурсі. Те ж вони пообіцяли вчинити з президентським палацом. Військові не вагаючись стали на бік народу, вони заарештували лідерів “Братів-мусульман”, розігнали підконтрольні ісламістам телеканали, а далі затримали й самого Мухаммеда Мурсі.

“Народ та армія об’єдналися, ми сподіваємося, що генерали покладуть край правлінню “Братів-мусульман”. Їхні голови заполонив тероризм, вони хочуть залякати єгиптян”, - каже учасник акції протесту Джамаль Салах.

4-го липня склав присягу тимчасовий президент Єгипту Адлі Мансур, який до того обіймав посаду глави Конституційного суду. За планом, він повинен сформувати перехідний уряд, до складу якого увійдуть нейтральні й безпартійні технократи. Цей кабінет не лише здійснюватиме оперативне управління країною, але й підготує вибори вже постійного президента та парламенту.

“Присягаю захищати республіканську систему, поважати конституцію та закон, дбати про інтереси народу, охороняти незалежність країни та її територіальну цілісність”, - присягнув тимчасовий президент Єгипту Адлі Мансур.

Нові проблеми і нові можливості у Єгипті

Списувати з рахунків “Братів-мусульман”, а можливо, й самого Мухаммеда Мурсі - зарано. Ідеї ісламістів у Єгипті підтримує не менше третини населення і просто не зважати на них не вийде. Уже сформувалася когорта людей, нехай не надто чисельна, які заявляють, що не підуть з вулиць, поки Мурсі не відновлять у правах.

“Ми будемо протестувати, допоки Мурсі не повернеться у крісло президента, або ж помремо тут як мученики”, - сказав прихильник Мурсі Сафват Ніджазі.

Навряд чи новий єгипетський лідер утретє наступить на ті самі граблі. Однак, якщо таке станеться і Адлі Мансур зіб’ється з праведного шляху, єгиптяни вже мають досвід швидкої зміни влади в країні.