Обидва документи автори називають оптимістичними. Соціальні виплати, зростання економіки, покращення життя для всієї країни. Головний фінансовий документ розробляли за консервативним сценарієм, який передбачає стриману оцінку тенденції зростання економіки в наступному році. Іншими словами, зважали на ймовірну кризу, яку пророкують найближчим часом.
“Це дозволить створити резерв бюджету на випадок загострення стагнації світової економіки. Прогноз доходів бюджету у 2012 році становить по зведеному бюджету 428, 5 мільярда гривень, або 28,5 % ВВП. В тому числі, по загальному фонду - 370 мільярдів. Номінальний ВВП збільшиться 16, 6% і складе 1,5 трильйона гривень”, - каже міністр фінансів України Федір Ярошенко.
Передбачається, що ключові джерела наповнення бюджету битимуть з ріки податків. Однак, це не означатиме збільшення тиску на підприємців. А навпаки. Міністр пояснив: казна наступного року недоотримає 0,4% ВВП - рівно на стільки податківці зменшать тиск на підприємців. Видаткова база за прогнозами урядовців складе 374 мільярди гривень. Дефіцит – 2,5% ВВП.
“Цей план соціально економічного розвитку, що на якомусь етапі ми зможемо виконати ті соціальні програми, які прийняті. Ні! Чому? Тому що на сьогоднішній день ми не підіймаємо широкий пласт активних людей, які насправді могли б заробити на себе і утримувати пенсіонерів, інвалідів і інші категорії населення”, - каже Павло Жебрівський.
“Проектом бюджету на наступний рік 2012 уряд дуже яскраво продемонстрував, що для нього немає значення криза, для нього немає значення, якими методами виходять з кризи інші цивілізовані країни. Він сформував цей проект бюджету, виходячи тільки з інтересів чиновників влади…Утримання апарату чиновників нам обходиться на 15% більше, ніж всі соціальні виплати”, - каже голова Комітету економістів України Андрій Новак.
На весь чиновницький апарат уряд передбачив майже 17 мільярдів гривень. В той час, як сума соціальних видатків ледь сягає 14 мільярдів.
Витрати на чиновницький апарат усього - 16,6 млрд. грн. Збільшено:
МВС + 576 млн. грн.
СБУ + 235 млн. грн.
ГПУ + 207 млн. грн.
Резиденція Президента + 4 млн. грн.
“Не зважаючи на ймовірну світову фінансову кризу, апетит Парламенту не вщухає. В бюджеті тим не додали, від тих забрали - все, аби суму утримання народних обранців збільшити. А народ? Народ стерпить”, - каже кореспондент Едуард Ганишевський.
Штурмували Парламент афганці - чорнобильці. Аби закон, про гарантії виконання державою судових рішень народні обранці відхилили. Мовляв, ухвалення документу в цілому позбавить пільг 16 категорій громадян. А без цього за сучасних економічних реалій прожити буде набагато важче.
Як потім стало зрозуміло - сила та принциповість здатні забезпечити результат.
“Ми внесемо норму в цей законопроект, що виплати, які будуть далі виплачуватися і визначатися рішенням Кабінету міністрів - вони будуть не менше тих, які виплачувалися на момент прийняття даного закону”, - каже голова фракції ПР Олександр Єфремов.
Загалом, соціальна складова бюджету, на якій так акцентують його розробники, насправді є антисоціальною, - констатують експерти. Для прикладу, сфера охорони здоров’я. Її фінансування скоротили практично на півмільярда. Щоправда, відчують це тільки пересічні українці.
На оздоровлення депутатів планується наступного року виділити майже 350 мільйонів гривень. Водночас, інвалідам та ветеранам війни грошей на лікування передбачено в три рази менше.
Аби зробити фінансову конституцію на дві тисячі дванадцятий рік соціальнішою, у парламентаріїв є ще два місяці. Але чи вийде в ласих до бюджетних “солодощів” представників влади не об’їсти народ, - покаже голосування в листопаді.