Вкрай непопулярний серед мільйонів радянських громадян захід запровадили у 1985 році. Генсек Михайло Горбачов вважав, що обмеження продажу алкоголю позитивно вплине на здоров'я радянських громадян та оздоровить генофонд. Адже станом на кінець 70-х років середньостатистичний чоловік у СРСР випивав аж 110 пляшок горілки на рік.
Тому партія вирішила потурбуватися про народ, який, в свою чергу, такої турботи зовсім не хотів. В країні стали масово закривати лікеро-горілчані заводи та магазини, а ціни на спиртне стрімко зросли. Любителів хильнути зайвого ловили на вулицях та накладали на них величезні штрафи, найбільш впертих звільняли та виганяли з партії. В СРСР стали пропагуватися так звані "безалкогольні весілля та дні народження".
Читайте також: Пам'ятник Хмельницькому хотів поставити проросійський професор
Годі й казати, що всі ці заходи мали діаметрально протилежний ефект від того, що прагнула партія та Горбачов. Населення буквально билося у величезних чергах біля магазинів зі спиртним. Горілка та вина стали дефіцитом, тому люди масово перейшли на самогоноваріння та вживання різноманітних сурогатів.
Найбільше постраждало виробництво вина, коли багаторічні елітні виноградники вирубували та нищили в рамках антиалкогольної кампанії. Деякі з вингосподарств, особливо в Грузії, не можуть відновитися і досі.
Коротше кажучи, антиалкогольна кампанія потерпіла повне фіаско. До того ж, значно постраждав бюджет СРСР – адже прибутки від продажу алкоголю становили суттєву частину надходжень до загальнорадянської скарбниці. Крім того, розгоралася економічна криза. Тому горбачовський "Сухий закон" офіційно було скасовано.