Ззовні невмістка, а всередині тепла і затишна господа для великої родини. Дмитро, запрошуючи до свого нового дому, перш за все знайомить із сім’єю.

На руках — Кіра або Бусінка, як її називають близькі, поруч — Руслан, Ярослав, Вероніка, а ще двоє старших дочок — у школі. До "Міста надії" вони в'їхали у день відкриття. За два місяці житловий модуль став домом. При чому, зазначає господар, більш економним, ніж те житло, що орендували раніше.

Розповідаючи про новий дім, у чоловіка виринають з пам'яті спогади про залишене на Луганщині. Немов картинки з іншого життя. Повертатися сім'ї немає куди.

Читайте також: Як кримські татари розпочали нове життя у Херсоні

Сидіти, склавши руки, у цій родині не звикли. Тато Дмитро влаштувався на роботу. Спочатку взявся за першу ліпшу, нині перейшов на краще оплачувану. Схожі історії і в сусідів. А це — переважно або великі родини, або сім'ї, де є інваліди. От Ігор, учорашній шахтар, а нині ремонтник у модульному містечку, з дня на день чекає на поповнення.

Наразі у житті містечка активну участь беруть волонтери. Ті або приїздять допомогти, або везуть місцевих відпочити чи розважитись.

До слова, 10-річна переселенка Даша Федулова робить дизайнерські скрині з ящиків з-під ракет.Готові відреставровані скрині віддасть на благодійний аукціон.