Це досконала машина для вбивства. І нехай вас не вводить в оману те, що він “білий і пухнастий”.
Полярний ведмідь - найбільший серед хижаків, що полюють на суходолі. У 1960 році двом відчайдухам на Алясці вдалося застрелити ведмедя, вага якого перевищила тонну. Коли впольований звір в передсмертній агонії випростався на задніх лапах, його зріст сягнув майже 3,5 метри. Гігант! Що тут казати.
Назвати білого ведмедя клишоногим незграбою навіть язик не повертається. На суходолі він запросто обжене людину, навіть добре треновану. А у воді здатен розвинути швидкість до 7 кілометрів на годину. При цьому білий ведмідь бере своїх жертв не фізичною міццю.
На нерп, моржів та іншу морську живину він нападає із засідки. Мізків у білого ведмедя деколи аж забагато. Траплялися випадки коли він непомітно прокрадався в склади полярних експедицій і нападав на людей.
Майстерно пересуватися ведмедю дозволяє жорстке хутро, що вкриває підошви його лап. Завдяки цьому він не мерзне і не ковзає на кризі. До речі, серед усіх ведмежих, лише білому притаманна ця особливість.
А ще ведмідь здатний змінювати забарвлення. В умовах теплого клімату він може буквально позеленіти. Річ у тім, що в їхніх ворсинках розвиваються одноклітинні водорості.
Такі аномалії траплялися в зоопарках Каліфорнії та Сінгапуру. До слова, якраз в зоопарках білі ведмеді живуть довше - до 45 років, на волі - лише 25 - 30.
Ведмедів винищують заради цінного хутра і м’яса. Втім, в ареалах їх поширення - в Росії, в Канаді на Гренландії та Алясці - діють обмеження або повна заборона полювання. Завдяки цьому популяція білих ведмедів поволі зростає.