Про це у своєму блозі пише експерт з питань митної політики, заступник голови ГО "Сила України" Володимир Орлов.

Він зазначає, що 99% припинень митного оформлення за підозрою в контрафактності товарів закінчуються нічим. А законодавство про захист прав інтелектуальної власності просто не працює.

Захист прав інтелектуальної власності на кордоні – це ще один прояв правоохоронної сутності митниці. Один простий аргумент: значно простіше зупинити контейнер з контрафактними ліками, іграшками, електротехнікою або агрохімією під час митного контролю, ніж потім збирати "по шматочках" в місцях реалізації на внутрішньому ринку. В Україні ця функція практично не працює. 99% припинень митного оформлення за підозрою в контрафактності закінчуються нічим – ні протоколом про порушення прав інтелектуальної власності, ні знищенням, ні судовими розглядами,
– пояснює експерт.

За словами експерта, при показнику в більш 5 тисяч припинень за рік на всі митниці України набирається в кращому випадку 5-7 фактів знищення контрафактних товарів і близько десятка адміністративних протоколів.

"У процентному відношенні – це менше 0,3% від усієї кількості припинень. У той же час як у митницях країн Євросоюзу ситуація діаметрально протилежна. Так, митні органи країн ЄС в 2015 році здійснили понад 81 тис. припинень митного оформлення за підозрою в порушенні прав інтелектуальної власності. Але головне тут не цифра, тобто кількість припинень, а ефективність. Так, результатом 91% припинень стало або знищення контрафактних товарів (більше 15 млн. одиниць), або ініціювання судових процесів", – підкреслив Орлов.

І додав, що тільки в 3% випадків припинень товари виявилися такими, що не порушують права інтелектуальної власності, а в 6% – були випущені митницями країн ЄС у вільний обіг, в зв'язку з тим, що правовласник не відреагував на припинення.

Експерт зазначає, що потрапляння контрафактних товарів на ринки не тільки порушує права правовласників, а й може бути небезпечним для здоров'я.

"Наприклад, близько чверті всіх пестицидів в Україні – це контрафактні товари. Зокрема підробки відомих брендів Syngenta, BASF, Bayer. Після використання таких пестицидів вирощена на ній сільгосппродукція отруює нас з вами, а на відновлення ґрунтів потрібні десятки років. І це тільки один з прикладів. Крім фінансових і репутаційних ризиків, контрафактні товари можуть нести серйозну загрозу здоров'ю населення, екології, громадської безпеки. У той же час ефективність діяльності ДФС із захисту прав інтелектуальної власності та боротьби з контрафактом практично дорівнює нулю", - підкреслив Орлов.