Хоча горбатих китів можна зустрічати по всій земній кулі, як правило, вони мешкають в північних широтах. У південній півкулі “горбачі” бувають здебільшого в період розмноження.
При цьому, вони долають до 8 тисяч кілометрів! Жоден інший вид ссавців не мігрує на такі відстані. Запливають в південні широти 9-10 стад горбачів. Це все, що залишилося з колись величезної популяції.
У першій половині XX століття китобійний промисел винищив понад 2 мільйони китів. Багато видів взагалі на межі зникнення. Потрібно було діяти негайно, тож у 1986 році Міжнародна китобійна комісія наклала мораторій на полювання будь-яких видів китів. Та деякі країни все ж ігнорують заборону.
Проти такої вседозволеності активно ведуть боротьбу природозахисні організації Greenpeace та Sea Shepherd. Їхня діяльність таки має позитивний результат. Дослідники кажуть, що популяція китів та їх видове розмаїття поволі відновлюються. Однак, науковців турбують можливі генетичні збої.
Відтак, вони постійно беруть зразки шкіри китів. Для цього випускають в них спеціальні тестові дротики. Отримані зразки одразу вносять у каталог. Далі з ними працюють в лабораторних умовах.
Хочеться вірити, що спільні зусилля природоохоронців та зоологів не будуть марними. І щастя побачити китів випаде і майбутнім поколінням.