Ставши президентом, Петро Порошенко мав амбіцію очистити державні компанії від корупції. Але дуже скоро конкурсні призначення самі себе дискредитували, бо самі по собі конкурси стали ширмою для прикриття особистих інтересів.
Варто пригадати, що обвинувачений НАБУ голова Державної фіскальної служби Роман Насіров якраз здобув цю посаду за результатами конкурсу, який тривав цілих півтора місяці. У підсумку, тодішній міністр фінансів Наталія Яресько здалася під тиском Банкової та віддала одну з найбільш корупціогенних посад ставленика президента. Яку він і обіймав, аж допоки не був викритий НАБУ як учасник схеми Онищенка, що перетворилося на безкінечний серіал з подорожами Насірова під строкатою ковдрою київськими лікарнями.
Читайте также: Як оточення Порошенка намагається усунути керівництво "Укргазвидобування"
З тих часів і донині у Державній фіскальній службі немає повноцінного керівника, а його обов’язки виконує заступник Мирослав Продан. При чому, в цьому призначенні прем’єр-міністр Гройсман перехитрив Банкову, яка прагнула зберегти ДФС у сфері свого впливу. Це вже вилилося у піар-війни, коли наближені до президента медіа почали збирати компромат на Продана, а Банкова зажадала отримати доступ до реєстру компенсації ПДВ.
Пристрасті мають своє пояснення – адже податкова і митниця всю українську історію були для всіх президентів джерелом корупційних грошей.
Аналогічна ситуація з Фондом державного майна. Три місяці тому його керівник Ігор Білоус подав у відставку. З того часу немає навіть натяків на нове призначення.
Смотрящим за Фондом держмайна і зараз, і за часів Білоуса є одіозний соратник президента Ігор Кононенко. Він поставив на посаду заступника голови Фонду держамайна свого колишнього помічника Володимира Державіна, який перед цим працював у концерні Порошенка "Укрпромінвест" та компанії "Богдан".
Читайте також: Українська політика вражена корупцією через порушену обіцянку Петра Порошенка
Тримати Фонд державного майна у підвішеному стані теж вигідно президенту, адже таке керівництво здатне в ручному режимі призначати потрібних людей на посади в державних підприємствах, які спрямують потоки в кишені провладних корупціонерів.
В умовах, коли на кожному державному підприємстві є свої "смотрящі", що забезпечують тіньову касу, зникає жодна мотивація до проведення приватизації та залучення інвесторів. Тому не дивно, що з року в рік план з продажу державного майна виконується на 1 відсоток.
Енергетика - одна з найбільш перспективних галузей для залучення стратегічних інвесторів компанія. Але вже три роки приватизація компанії "Центренерго" переноситься під надуманими приводами. Я знаю, що французький гігант ENGIE хотів купити "Центренерго", але це бажання швидко відбили за допомогою Міністерства енергетики та Генпрокуратури. Адже "Центренерго" слугує джерелом постійного збагачення для президентського клану.
Читайте также: Американські лобісти не врятували президента Порошенка від неприємних запитань
Якщо в держави не виходить приватизувати, то принаймні можна призначити незалежного керівника "Центренерго", який буде зацікавлений в прозорості та максимальному доході для держави. Але і тут корупціонери не дають провести конкурс на заміщення посади.
Востаннє спроби мало навесні минулого року, але тоді конкурс на "Центренерго" було заблоковано за рішенням суду – вдумайтеся, за півтори години до засідання номінаційного комітету! Позивачем виступила особа, що володіє мізерним пакетом акцій. А претендентам на місце керівника особисто дзвонив Ігор Кононенко з проханням не піднімати галас в зв'язку з фактичним скасуванням конкурсу.
Так само на ще одному підприємстві енергетичної сфери – "Укренерго", яке управляє магістральними лініями електропередач – було зірвано конкурс для обрання керівника. Точніше, переможця було визначено, ним став Сергій Зуєв. Він навіть звільнився з американської корпорації AES у Казахстані, приїхав до України, але так і не приступив до виконання повноважень.
Читайте также: Петро Порошенко готується закручувати гайки в переддень виборчої кампанії
Спочатку його заблокував суд, а для вірності проти переможця відкрили кримінальне провадження за статтею "державна зрада", яка завершилася нічим. Єдиний результат цієї епопеї – компанію "Центренерго" і далі очолює ставленик Кононенка.
Таких прикладів є десятки, коли державні підприємства залишають під контролем лояльних до Банкової менеджерів. Паралельно через треті руки блокуються спроби приватизації або конкурсного призначення керівників. У підсумку – тіньові потоки обслуговують правлячий клан Порошенка. А для того, щоб їхні діяння не були розслідувані, вони атакують НАБУ та дискредитують антикорупційних активістів та політиків. На кону – мільярдні потоки державних коштів. Саме тому ми і далі будемо боротися за чесну приватизацію та прозоре призначення керівництва державних підприємств.