Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Прогулянка граблями: на яких помилках Греції має вчитися Україна

Прогулянка граблями: на яких помилках Греції має вчитися Україна

Лояльне ставлення кредиторів до України не означає, що вона може собі дозволити ігнорувати помилки Греції. На думку експертів, їх потрібно зрозуміти, засвоїти та спробувати оминути.

Євросоюз і МВФ з 2010 року виділили Греції кредити майже на 250 мільярдів євро. Незважаючи на часткове списання заборгованості у 2012 році, держборг країни перевищив 315 мільярдів євро. В ніч на 1 липня вийшов термін, протягом якого Греція могла погасити частину заборгованості. Але вона цього не зробила. Таким чином країна допустила дефолт.

Вже зараз починають лунати заяви про те, що схожість ситуацій у Греції та України, про те, що Україна є другою у черзі на оголошення технічного дефолту та про те, що терміново потрібно щось робити. Робити, безумовно, потрібно. Найперше у списку – припинити паніку. Попри певну схожість, ситуації у наших країнах різні. В України, поки що, не все так погано.

Історія питання

У 2010 році сукупний борг Греції перевищив 300 мільярдів євро. Бюджетний дефіцит побив рекорд єврозони, сягнувши 13,6% ВВП. Країна зрозуміла, що впоратися із наявною ситуацією самостійно вона не здатна, і офіційно звернулася за фінансовою підтримкою до Євросоюзу і Міжнародного валютного фонду.

Так був затверджений пакет фінансової допомоги Греції з боку ЄС і МВФ у розмірі 110 мільярдів євро. 80 мільярдів з них взяв на себе Євросоюз. Допомогу Греції виділили на п'ять років, з наданням кредитів протягом 3,5 років під пільгові 5% річних і подальшою їхньої виплатою у 2014 і 2015 роках.

В обмін на фінансову допомогу Греція зобов'язалася проводити жорстку політику економії державних коштів. Головною умовою було скорочення бюджетного дефіциту. Цього вдалося досягти за рахунок урізання держвитрат, включаючи зарплати і пенсії, певного збільшення податків і приватизації низки державних підприємств. Скорочення витрат і бюджетного дефіциту обернулося для Греції падінням ВВП, зростанням боргу по відношенню до економіки та масовими демонстраціями, якими супроводжувалося кожне рішення влади.

Ситуація погіршувалася і виникла необхідність збільшення обсягу списань боргу. В кінці лютого 2012 року Трійка кредиторів (Європейський центробанк, Євросоюз та МВФ) домовилася виділити країні другий пакет фіндопомоги у розмірі 130 мільярдів євро. Крім того, сторони домовились із приватними кредиторами про списання боргів країни, що знаходилися на їх балансі, обсягом у 100 мільярдів доларів.

Оголошення дефолту

Сумна економічна ситуація країни співпала із не менш сумною ситуацією політичною. На початку 2015 року у Греції відбулися позачергові парламентські вибори, було сформовано новий уряд на чолі з прем'єр-міністром Алексісом Ципрасом. Нова влада вирішила змінити свій підхід до переговорів із кредиторами — було заявлено, що Греція розраховує на списання та реструктуризацію частини боргу.

Наприкінці березня Ципрас в парламенті заявив, що Афіни до червня розраховують почати переговори про реструктуризацію державного боргу домагаючись від кредиторів списання більшої частини заборгованості, яка перевищила 324 млрд євро або 180% ВВП країни. При цьому політик підкреслив, що "відверті і жорсткі переговори" будуть йти до кінця.

Його слова стала пророчими – переговори дійсно вийшли жорсткими і напруженими. Ципрас помилився лише в одному – він переоцінив значення своєї країни для ЄС. Переговори закінчились для Греції провалом.

27 червня Ципрас оголосив про проведення 5 липня національного референдуму про прийняття умов фінансової допомоги. На наступний день уряд країни зупинив роботу банків і біржі в Греції до 6 липня і ввів контроль за рухом капіталу, щоб зупинити відтік грошей за кордон. 30 червня ситуація досягла піку психологічної напруги – грецька сторона то заявляла, що ні в якому разі не погодиться на умови кредиторів, то наголошувала на тому, що готова піти їм на поступки. Міністр фінансів один раз навіть пригрозив ЄС Європейським судом. Трійка кредиторів лишалась непохитною. В уряді Німеччини заявили, що для продовження програми фінансової допомоги Греції вже занадто пізно. При цьому світові ЗМІ нагадали слова канцлера Ангели Меркель про те, що саме грецька влада, а не міжнародні кредитори, відмовилася від компромісів.

У ніч на 1 липня стало відомо, що Греція не перевела МВФ транш у розмірі 1,54 мільярда євро у рамках погашення заборгованості. Таким чином, як констатували у Фонді, Греція стала першою країною з розвинутою економікою, яка допустила дефолт.

Паралелі з Україною

Проблеми Греції та України дійсно багато в чому схожі — величезний тіньовий сектор, роздутий державний сектор, повальна невиплата податків, пенсійне забезпечення, не підтверджене накопиченнями громадян, які отримують допомогу від держави, надмірна схильність політиків до популізму.

Українська влада так само продовжує напружені переговори про реструктуризацію майже 20 мільярдів доларів зобов'язань перед приватними кредиторами. За неофіційними даними, як пишуть ЗМІ, українці наполягають на списанні до 40% боргу і мораторій на виплату тіла кредиту та відсотків на п'ять років. При цьому українська влада так само погрожує оголошенням технічного дефолту.

Втім, на думку керівника проекту "Успішна країна", економіста Андрія Блінова, заяви про можливість технічного дефолту України українцям не варто сприймати близько до серця. По-перше, вони розраховано на західну аудиторію або тих приватних кредиторів, які не погоджуються на реструктуризацію українського боргу. Це натяк на те, що кредиторам варто погодитися на синицю у руках, аби згодом не побачити журавля у небі.

За його ж словами, ситуація в України не настільки сумна як у Греції. Як мінімум, у економічних проблемах остання перебувала значно довше та значно глибше, ніж Україна. Окрім того, на відміну, від України, Греція перебуває у єврозоні, що не дозволяє їй впливати на долю власної валюти. Ну і, зрештою, на відміну від Греції, Україні готові забезпечити стабільне фінансування. Поки що.

У цьому ж напрямку мислить і колумніст Financial Times Вольфганг Мюнхау. На його думку, якщо Україна зазнає поразки як держава чи Росія анексує її територію, це стане для Євросоюзу куди більшою проблемою, ніж зараз Греція. При цьому, європейські політики дійсно вбачають можливість економічного прогресу України через структурні реформи. А це дуже збільшує шанси і на реструктуризацію боргу, і на подальшу підтримку ЄС.

Втім, лояльне ставлення до України не означає, що вона може собі дозволити ігнорувати помилки Греції. На думку експертів, їх потрібно зрозуміти, засвоїти та спробувати оминути.

Коментарі експертів

Начальник відділу стратегічного планування UniCredit Bank Єгор Перелигін:

— Ситуація з Грецією показала, що надмірне рефінансування боргів без впровадження системних реформ не вирішує ключових проблем економіки країни, а тільки збільшує навантаження на бюджет і на платіжний баланс. Реформи мають бути спрямовані не тільки на затягування пасків і вибивання податкових надходжень, а й на конкретне створення інвестиційного клімату у країні, впровадження принципу "верховенства права", зміну структури і політики судових і силових органів, стимуляції МСБ та експортно-орієнтованих підприємств. Дуже важливо розуміти, що Греція не змогла провести жодної системної реформи, при цьому зарплати в країні впали на 37%, держсектор урізали на 30%, і споживання домогосподарств обвалилося на 33%. Це призвело до падіння реального ВВП на 27%, до динаміки падіння номінального ВВП 18 кварталів поспіль, до безробіття на рівні 27% і співвідношення держборгу до ВВП в 180%.

Історія дуже добре показує, що дефолт або реструктуризація успішно переживали ті країни, які змінювали модель економічного розвитку, нарощували експортний потенціал і проводили реформи (наприклад, фіскальні та судові). Україні необхідна кардинальна зміна моделі розвитку. Також є найважливіший урок - ніщо не вбиває суб'єкт економіки так швидко, як криза ліквідності. Відсутність ефективної системи координації грошових потоків і надмірні "austerity measures" перетворили економіку Греції на "фарш".

Україні зараз потрібно сконцентруватися на реформах, потрібно вистояти в переговорах з кредиторами (знизивши навантаження на бюджет і на платіжний баланс держави) і почати нарощувати експортний потенціал - особливо товарів і послуг з високим ступенем доданої вартості.

Старший аналітик Empire State Capital Partners Тантелі Ратувухері:

— Головне, що об'єднує дві країни - це небажання розпрощатися з комуністичним минулим. Греція пручається ліберальним реформам, які спрямовані на модернізацію та оздоровлення економіки. Соціалістична і комуністична популістська ідеологія підживлювала небажання грецького суспільства та уряду провести необхідні, хоч і болючі, процедури лікування хворої економіки і хворого суспільства. Ця ж проблема переслідує України протягом всього періоду незалежності. І цю помилку Греції слід спробувати уникнути України сьогодні.

Одна з серйозних помилок Греції — невиправдана надія на Росію як противагу вимогу змін і рішучих дій з боку європейських держав. У підсумку, країна може опинитися фактично біля розбитого корита. Україна, швидше за все, попалася в цю сітку ще до 2014 року. Є шанси, що вона не наступить на ці ж граблі в цей раз. Інша помилка Греції полягає в тому, що в силу своєї приналежності до європейської спільноти, країна вирішувала свої кризові проблеми за рахунок проїдання дешевих європейських ресурсів: брала кредити у великому обсязі, але не проводила необхідні бюджетні реформи. Україна також сьогодні може потрапити у цей капкан.

І, нарешті, слід згадати ще про одну особливість переговорних позицій Греції, а саме: спробу диктувати умови своїм могутнім кредиторам, і, часом, навіть шантажувати їх. Така політика привела країну до того, що її можуть залишити із бідою сам на сам. У поведінці України місцями, здається, виявляються і такі елементи, проте у випадку з Україною, кредитори далеко не такі могутні.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук