Росія прагне не допустити розширення Євросоюзу і НАТО і сіє розбрат у державах, що входять до їхнього складу, пише Stratfor.
Наразі у полі зору глави Кремля – країни Балтії, Балканського півострова, а також Центральної і Південної Європи. На цій території Путін боїться застосовувати військову силу, проте в його арсеналі інші тактичні прийоми і способи ведення гібридної війни, серед яких – політичні маніпуляції, контрзаходи в сфері поставок енергоносіїв і економіки, кібератаки, підривна діяльність, пропагандистські кампанії і розповсюдження дезінформації, зазначається у статті.
Читайте також: У США застерегли Балкани від підступних дій Росії
Автор публікації називає, в яких країнах і до яких прийомів вдається російський лідер. Так, у Балтії Путін практикує ведення психологічної війни, у Центральній і Південній Європі він намагається розколоти континент, а на Балканах провадить політику "батога і пряника".
Найбільш вразливими до методів Москви виявилися країни Балтії, йдеться далі. Це частково пояснюється наявністю у них численних російських громад, які становлять 24% населення Естонії, 27% населення Латвії і 6% – Литви. Поширення впливу Кремля тут стримує те, що популярність проросійських партій за межами російських громад обмежена, зауважує видання. Також у цьому регіоні існує широка підтримка членства в ЄС і НАТО, тому Путіну досить важко "вирвати країни Балтії з обіймів Заходу" або провокувати масові заворушення, як вона це зробила на сході України.
Однак, Росія все ж намагалася "підірвати" спокій цього регіону економічно, зупинивши у 2006 році поставки нафти в Литву і встановивши країнам Балтії найвищі в Європі ціни на природний газ. Кремль веде на цій території й агресивну кібервійну. До прикладу, у 2007 році російські хакери почали масовані кібератаки проти естонських банків, міністерств і парламенту, нагадує автор статті.
Читайте також: Росія кинула оком на Сербію та Балкани: в ЄС стурбовані
Що ж стосується країн Центральної та Південної Європи, то всі вони, за винятком Польщі (давнього політичного супротивника Росії) і Румунії (яка змагається з РФ у боротьбі за вплив на Молдову), як правило, дотримуються прагматичної позиції щодо зв'язків з Москвою. Проте Путін примудряється використовувати їхній прагматизм для того, щоб посіяти розбрат між членами Євросоюзу, особливо в питання санкцій ЄС проти Росії. Кремль використовує обіцянки побудувати трубопроводи (такі, як "Південний потік" і "Північний потік-2", що проходять по території Європи), аби показати, що у неї на континенті, як і раніше, є союзники.
Щодо деяких країн Балканського півострова Росія вибрала доброзичливіший підхід, економічно сприяючи та навіть надаючи знижки на енергоносії державам на кшталт Сербії, акцентує увагу автор статті. Але відносини Москви з балканськими країнами-членами ЄС і НАТО (або країнами, які розраховують коли-небудь стати ними) не такі дружелюбні. Особливо за останній час від Путіна дісталося Чорногорії, яка прийняла ствердне рішення про вступ до Альянсу, у відповідь на що Росія спробувала здійснити державний переворот у країні.
Читайте також: НАТО не на жарт стурбоване провокаціями російської авіації над Балтійським морем, – Politiсo