За відповідне рішення проголосували 276 народних депутатів.

Згідно із документом, автономія вишу – це самостійність, незалежність у прийнятті рішень стосовно організації освітнього процесу, наукових досліджень, економічної та іншої діяльності, самостійного добору кадрів у межах встановлених цим Законом.

Законом також скасовується ступінь кандидата наук, натомість запроваджуються такі ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. При цьому зазначається, що ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вищою радою навчального закладу або наукової установи у разі успішного виконання відповідної наукової програми та публічного захисту дисертації. Також для отримання ступеня доктора наук необхідно захистити дисертацію.

Законопроект передбачає проведення атестації осіб, що отримали ступінь доктора філософії та доктора наук. Згідно до нього, атестація здійснюється постійно діючою або спеціалізованою вченою радою ВНЗ чи наукової установи, акредитованої національним агентством із забезпечення якості вищої освіти на підставі публічного захисту дисертації.

Передбачається, що дисертації осіб, що здобувають ступінь доктора філософії та доктора наук, а також відгуки публікуються на сайтах відповідних вишів.

При цьому зазначається, що виявлення плагіату є підставою для скасування рішення про захист дисертації.

Документ також забороняє стягувати додаткову плату зі студентів за виготовлення дипломів.

Законом створюється можливість для зміну складу вченої Ради. Передбачається, що за рішенням вченої ради до її складу можуть входити також представники організацій роботодавців. При цьому не менш як 75 відсотків складу вченої ради повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу і не менш як 10 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів).

Також закон передбачає створення наглядових рад при вишах для здійснення нагляду за управлінням майном вищого навчального закладу, додержанням мети його створення. Крім цього розширюється права органів студентського самоврядування вишів. Зокрема органи студентського самоврядування вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм та вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази вищого навчального закладу, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів.

При цьому за погодженням з органами студентського самоврядування вирішується питання про відрахування студентів (курсантів) з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання, призначення заступника декана, ректора.

Закон також зобов'язує виділяти на потреби органів студентського самоврядування не менше 0,5% надходження вишу отриманих від основної діяльності. Також законом обмежується перебування однієї і тієї ж особи на посаді ректора двома термінами.

Депутати Верховної Ради вирішили працювати без парламентських канікул.