Про Генеральну прокуратуру

Репутація Генеральної прокуратури знищується вже два роки поспіль. І перехід, і кількість генеральних прокурорів за постмайданівський період свідчить, що довіра суспільства давним-давно підточила підвалини того, що називається Генеральною прокуратурою. Тільки дія дасть можливість щось змінити.

Про свою роботу

Я випадком долі був призначеним головним військовим прокурором на організацію, якої не існувало. Я за два роки щось зробив! Не більше, не менше. Вади є й на сонці!

Справи Курченка та Клименка

Коли був призначений генпрокурором Юрій Луценко, нас зібрали. Нам дали 100 днів, мені та Столярчуку. Луценко тоді сказав: "Є ось такі завдання…". Вони і так зрозумілі, проте це було на офіційному рівні. Пріоритетом стали розслідування справ, пов’язаних з минулою владою.

Так от, я не просив, я точно не просив після двох років млявої діяльності-бездіяльності передати до військової прокуратури, де всього-на-всього 123 слідчі на всю територію держави, а в центральному апараті 15, економічний блок справ Курченка і Клименка. Це було на грані самовбивства погодитися виконати це завдання.

Протистояння з НАБУ

Є принципові протиріччя в певних частинах щодо підслідності. Це тонкі юридичні речі, кожен юрист трактує це по-своєму. Але, повірте мені, злочинів, злочинців і корупції в цій державі вистачить на НАБУ, Нацполіцію, СБУ, тому що ця метастаза покрила 90% держави.

Про Кулика

Кулика взяли на військову службу у серпні чи в липні, 2014 року, коли почалася активно фаза трагічних подій у зоні АТО. Тоді не було часу розбиратися, хто має яке минуле життя.

Так от, скандалу не було! Було провадження, яке зареєстровано за зверненням народного депутата Купрія. Це законно? Законно. Вони повинні провести розслідування? Повинні. Так, є контраверсійна стаття – це 368 зі значком 2 "незаконне збагачення". Вона до сьогоднішнього дня не має жодного вироку в судах, ніколи не застосовувалась.

Це знакова справа з огляду, перше – суб’єкту, тому що, дійсно, там суб’єктом може бути тільки особа, яка займає особливу відповідальність становища, до якого він віднесений. Друге – ця справа є достатньо дискусійною, але це реалії життя і я їх сприймаю. Так це стосується військового, який у зоні АТО два роки. Третє – я дуже радий, що справа вийшла в публічну площину.

Розкрадання армії

Лобістські групи проводили ті чи інші рішення на нормативному рівні, Кабмін приймав їх. Техніку, майно виводили у категорію надлишкового. Потім це все робилося вже з досить великим зиском. Внутрішня компанія отримувала за безцінь придатне озброєння і перепродавала за шалені гроші, за посередництва агентських угод у різні країни Третього і Другого світу.

Більше — дивіться у програмі.