У травні 1944 року за наказом Сталіна було депортовано майже 200 тисяч кримських татар. Здебільшого це були жінки, діти та старі люди. Дорогою до місць заслання загинула майже половина з них.
Окрім цього, за часів війни та німецької окупації 20 тисяч кримських татар було насильно вивезено до Німеччини.
17 тисяч кримськотатарських юнаків та дівчат були активістами партизанського руху, а 60 тисяч чоловіків та жінок воювали у лавах Радянської армії. Третина з них загинула.
127 кримськотатарських сіл було знищено під час війни. Із півтора тисячі мечетей на півострові збереглося лише 48.
"Ми прикладаємо своє зусилля щоб просто врятувати людство в його моралі. Щоб людство пам’ятало про все", — наголошує голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
В Україні другий рік поспіль пам’ять загиблих вшановують і на державному рівні. А от на свої батьківщині кримських татар позбавили можливості проводити масові заходи та молитви.
Вже два роки ми не можемо відзначати так, як вартувало б. Тому що російська влада боїться скупчення кримських татар. Але це не означає, що кримські татари, якщо вони не можуть збиратися разом, примирилися з окупацією. Я думаю, в них в душі ще більше ярості, зневаги до цих окупантів, які там боязливо відмовлять людям зібратися разом в день свого національного трауру,
— зазначає лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
Однак попри заборону російської влади Криму на масові заходи 18 травня, представники корінного народу стихійно збиралися в усіх куточках півострова в своїх містах та селах. Усе це відбувалося під пильним наглядом співробітників російської поліції, ОМОНу та ФСБ.
"Головний урок із депортації не винесений. І те, що сьогодні відбувається в Криму, на сході України, і те, що Україна має 2 мільйони внутрішньо переміщених осіб, серед яких десятки тисяч із Криму, це знак того, що ми не вивчили історичний урок. І те, що зараз кримські татари покидають Крим, говорить про те, що ні кримське суспільство, ні місцева влада, яка є креатурою Кремля, ні сам Кремль уроки із 1944 року не виніс. І зло продовжує примножуватися", — наголошує український історик. Журналіст, Вахтанг Кіпіані.
Вахтанг Кіпіані зазначає, що допоки суспільство не переосмислить значення цієї трагедії, головні висновки з цієї історії ні народ, ні влада не зробить.
Повний випуск програми Крим. Реалії дивіться тут