Про це у свої статті для видання "Новое Время" пише HR-експерт сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна.

Вона зазначила, що кількість місцевих вакансій в агросекторі зростає з пристойною швидкістю – за рік вона збільшилася в півтора рази, якщо порівнювати січень 2016-го і аналогічний період 2017 року.

"Ще один важливий момент (і зона ризику для вітчизняного агропрому) в іноземних вакансіях – спокусливі умови стажування для юних аграріїв з дуже пристойними "стипендіями". Останні часом досягають 50 000 грн. Так, агростудентів, які знають англійську мову, можна порахувати на пальцях однієї руки: 85% претендентів з бази резюме rabota.ua чесно визнають свою англійську незадовільною. Але поки це єдина перешкода для молодих фахівців, охочих подивитися на світ і повчитися новому. Ризик же для українського бізнесу полягає в тому, студенти, які вже пройшли таке стажування, роблять все можливе, щоб залишитися за кордоном", – пояснила Пашкіна.

Вона зазначила, що і на українському ринку можна знайти непогані пропозиції в аграрній сфері: наприклад, найбільшу зарплату, крім директорів, можуть отримувати тваринники – 20 000 грн. Але цих вакансій дуже небагато. Середній рівень доходу, наприклад, зоотехніків коливається в межах 8 000 грн.

Інший рівень оплати праці наших фахівців пропонують за кордоном. Так, зарплати підсобників у сусідній Польщі стартують з 12 000 грн; охочі збирати, наприклад, цитрусові в Іспанії, можуть отримати до 35 000 грн, ягоди в Фінляндії і Швеції – 70 000 грн. Це рядова праця. Для профі є багато цікавіших варіантів. Залишимо осторонь як насмішку вакансію агронома на Чукотку на 10 000 грн. Але, можливо, виноробу було б цікаво пробувати свої сили на безкрайніх виноградниках Сьєрра-Леоне – тисяч на сто гривень? Або агроному проявити професійні таланти в Канаді з можливістю залишитися там назавжди: при цьому роботодавець забезпечує житлом, відкриває рахунок в банку і надає медичну страховку,
– розповіла експерт.

Читайте також: Щоб люди були щасливішими: чи реально в Україні ввести 6-годинний робочий день

Водночас вона додала, що кількість "офіційних" вакансій є меншою від кількості охочих, та й послуги оформлення не всім по кишені. Можливо, саме тому ринок "сірого" працевлаштування в Україні не меншає, незважаючи на всі ризики з шахраями і недобросовісними посередниками.