Про це йдеться у доповіді Комітету експертів Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.
"Стосовно російської мови більшість зобов’язань, взятих Україною відповідно до хартії, виконано або виконано частково. Проте деякі зобов’язання з хартії все ще мають бути реалізовані для білоруської, болгарської, кримськотатарської, гагаузької, німецької, грецької, угорської, молдовської, польської, румунської, словацької мов та ідиш", – йдеться у повідомленні.
Рада Європи зазначає, що Україна, "як і раніше, має високий рівень правового визнання" мов нацменшин.
Читайте також: Росія живе у світі ілюзій, а українським питанням намагається приховати свої проблеми, — МЗС
"Можуть відзначатися певні нещодавні поліпшення у плані використання деяких мов меншин у ЗМІ", – зауважують у комітеті.
Крім того, комітет стверджує, що в галузі освіти Україна має "давні традиції одномовних і двомовних шкіл, які працюють мовами меншин".
Читайте також: Регіони України можуть говорити будь-якими мовами, — віце-прем'єр Гройсман
"Навчання всіма іншими мовами меншин, проте, на практиці не існує. Окрім російської і, певною мірою, угорської та румунської, мови меншин не використовують місцеві та регіональні органи влади. Особливі проблеми існують щодо офіційного використання географічних назв мовами меншин", – йдеться у доповіді.
У Раді Європи додали, що використання російської мови в судових органах загалом є задовільним. Проте щодо інших дванадцяти мов відповідні зобов’язання хартії на практиці не реалізовані.
Читайте також: Росія хоче, аби Верховна Рада надала російській мові статус другої державної
"Важливо, щоб українська влада зробила активні кроки для того, щоб забезпечити застосування закону про державну мову до всіх мов меншин, які належать до хартії", – наголошують експерти.