Тож не дивина, що вже у 21-річному віці Генріху довірили капітанську пов’язку "Металурга". Наперекір усім скептикам, він виправдовує видані йому аванси. У новому сезоні прем’єр-ліги на рахунку Мхітаряна три голи. "І це тільки початок", - зазначив в ексклюзивному інтерв'ю Телеканалу новин "24" Генріх Мхітарян.
- Генріх, цими днями Україна святкувала День Незалежності. Ви також долучилися до торжества?
-Ні, я зосередився на тренуваннях, щоб належним чином підготуватися до наступної календарної гри команди проти “Дніпра”.
-У чемпіонаті справи суттєво покращилися – "Металург" здобув дві перемоги поспіль. Кризу подолано?
- Так, вона вже позаду. Хоча, якщо проаналізувати нашу гру, ніякої кризи й близько не було. У кількох епізодах просто не поталанило, та й усе.
- Які цілі стоять перед командою у новому сезоні?
- Основний наш орієнтир – це путівка у єврокубки. У минулому сезоні вона по-зрадницьки вислизнула з наших рук, тож треба надолужити згаяне.
- Зараз із "Металіста" і "Карпат" зняли по дев’ять очок. Чи полегшить це життя вашій команді у боротьбі за високі місця у чемпіонаті?
- Мені важко коментувати цей випадок. Від "Металіста" і "Карпат" можна очікувати чого завгодно…
- Чи складно бути капітаном команди у 21 рік?
Звичайно. Капітан повинен віддаватися боротьбі до останнього моменту, до фінального свистка. Раніше я грав тільки за себе, а тепер доводиться викладатись ще й за "того хлопця". Якщо партнери побачать, що капітан не викладається на всі сто, у них опустяться руки…
- А ви ліберальний лідер, чи інколи дозволяєте собі "нагримати" на партнерів?
- Ні, я ніколи не лаюся на своїх гравців. Це не метод. На футбольному полі ніхто не застрахований від помилок, тож краще просто підбадьорити невдаху.
- Яка мова звучить у вашому колективі? Табір "Металурга" надзвичайно багатонаціональний…
- О, на різних мовах спілкуємося! Тут тобі і російська, і англійська, і французька, і навіть португальська. Самі лиш поліглоти зібралися в "Металурзі". Така собі збірна світу (Сміється, -Авт.).
- Багатьом імпонує ваш наставник Ніколай Костов. Які у нього методи роботи?
- Кожен тренер має свій стиль, і Костов – не виняток. Якщо пригадуєте, минулого року у нас була криза з форвардами, які один за одним потрапили до лазарету. Наставник не розгубився, і поставив у нападі опорного півзахисника. Це не погіршило атакувальний потенціал "Металурга". Ми продовжували забивати і набирати очки.
- Виникає враження, що навіть попри поразку Костов заходить до роздягальні максимально врівноважений та інтелігентний. Це правда?
- Коли команда перемагає, радіють усі – і тренер, і гравці. Аналогічно все відбувається після поразки, з тією лише різницею, що на зміну хорошому настрою приходить поганий.
- Свого часу ви були на перегляді у "Ліоні" та "Ліллі". Чому не підійшли французьким грандам?
- Полишити розташування цих клубів, і перебратися у Донецьк вирішив з власної ініціативи. У певний момент зрозумів, що мені бракує досвіду, аби стати повноцінним гравцем основи французьких команд. Все ж сили чемпіонатів Вірменії та Франції кардинально відрізняються. Я ж хотів грати, а не гріти лаву запасних.
- Ну, у вас ще все попереду. За яку європейську команду ви мрієте зіграти у майбутньому?
-Важко сказати. Головне, щоб клуб був хорошим, і ставив перед собою високі завдання. А який це буде чемпіонат – італійський, іспанський чи французький – не має великого значення.
- Нещодавно ви повернулися із розташування молодіжної збірної Вірменії. Як йдуть справи у "молодіжки"?
- Досить непогано, навіть попри те, що на своєму полі ми поступилися одноліткам з Грузії – 2:3. Наша збірна грала просто розкішно, та, на жаль, грузинам вдалося реалізувати чи не усі моменти, які вони створили.
- Чи прогресує вірменський футбол?
- Так. Він, звісно, не розвивається шаленими темпами, але зміни на краще очевидні. Їх насамперед пов’язую із грою молодіжної збірної. Успіхи футболістів, зібраних тут, лише питання часу.
- Віднедавна у вас з’явився персональний інтернет-сайт – рідкісне явище для українського футбольного простору. Про що вам пишуть шанувальники?
- О, теми бувають дуже різними. Коли з’являється вільна хвилина, намагаюся одразу всім відписати. Підкреслюю – усім. Не роблю різниці між дописувачами. На жаль, дівчат серед моєї аудиторії ще досить мало. (Сміється,-Авт.).
- Чому "на жаль"? Зараз ви ні з ким не зустрічаєтеся?
- Так, ви не помиляєтеся – наразі у мене немає коханої дівчини.
Олесь БІЛИЙ, телеканал новин "24"