Чому? Бо в країні війна без правил – з мафією. Так, в Італії були втрати, підриви, розстріли. Але кожна втрата своїх оберталася зачистками і арештами чужих.

У нас теж війна. Тут, поруч. І ворог теж в певній мірі мафія, тільки оформлена в державні кордони. Манера поведінки незмінна – теракти, убивства, тероризм – тільки гіперболізовано в масштабах. Але де у нас перевірка машин на вибухівку, озброєні кортежі, надання броньованих машин важливим офіцерам? Нема. А головне, де кара за втрату кожного свого?

Читайте також: Фоторепортаж з місця резонансного вбивства чиновника розвідки

Там, на лінії фронту, наші мають змогу помститися, покарати, а тут? А в тилу?

У нас немає тилу. В цю хвилину під потенційною атакою офіцери силових структур, журналісти, чиновники стратегічних відомств, стратегічні об'єкти. І спецслужби Росії залюбки показують – ми можемо вбивати де хочемо.

А що у відповідь? Де кара? Якщо ми не в силі мститися на території ворога, так хоча б на своїй давати жорстку відповідь. І мова не про арешти посіпак і шпигунів із подальшими судами. Ні. Мова про знищення.

Агентурна мережа Москви має знати – за вбивство людини з ГУР буде дюжина "фатальних випадковостей" агентурі. Кожен, хто погоджується на гроші за підрив офісу поліції, чи атаку на офіс політичної партії, має знати – затримання буде жорстким. Суд не самоціль – ворог має бути ліквідований.

І чхати на скигликів з їх "мова ненависті" та "недемократично". Це питання виживання державності. І якщо заради цього треба ставити на паузу толерантності і демократичні мі-мі-мі, значить треба ставити. У нас війна без правил, значить на ворога жодні правила не поширюються. Ворога як явного, так і того, хто ховається в овечій шкурі.

Читайте також: В СБУ прокоментували масові хакерські атаки на українські компанії

Хунто, показуй зуби, вже час.

Автор: Віталій Гайдукевич