Далі - величезна мапа, яка вказує, звідки походить мармелад та усі його мандри світом.
“На сьогоднішній момент ми відкрили перший етап нашого музею, де можна познайомитися з історією приготування, подивитися артефакти, предмети, які пов'язані з мармеладом, також даємо можливість нашим відвідувачам спробувати, продегустувати”, - каже автор ідеї музею мармеладу Микола Помогалов.
Найпопулярніші у музеї, звісно, дольки фруктового мармеладу. Поки представлено зразки 6-ти видів, у тому числі щойно зварений фруктовий. Щоб приготувати пласт мармеладу, кондитери впродовж двох годин варять фрукти. Потім дві доби чекають, щоб продукт міцно загуснув. Інгредієнти виключно натуральні, стиглі плоди, вода та згущувач - зараз це водорості агар-агара. Приблизно за таким рецептом мармелад готували в давнину.
“У Європі рецепт мармеладу був невідомий, його могли скуштувати тільки учасники хрестоносного руху або торговці, які відвідували Азію в ранньому Середньовіччі. Потім один з хрестоносців привіз рецепт мармеладу до Європи, і ці рецепти збереглися до наших днів”, - розповіла керівник музею мармеладу Олена Шульга.
Крім того, що мармелад смачний, він ще й корисний, адже до його складу входить пектин, що очищує організм. Мармелад радять приймати після тривалого лікування, також його рекомендували ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, щоб прискорити вихід шкідливих речовин з організму.
“Кухар Марії Стюарт годував свою пацієнтку дольками апельсину, посипаними цукром, у той час у побуті була фраза “Marie est malade”, що в перекладі означає “Марія хвора”, можливо, від цієї фрази пішла назва мармеладу, але ця версія є сумнівною”, - каже Олена Шульга.
Першими винахідниками мармеладу вважають греків, які згущували під променями сонця яблучний та айвовий сік. До слов’янських народів мармелад потрапив лише в ХІХ столітті. У музеї мріють створити суто кримський мармелад за власним рецептом. А також консультуються із кондитерами та технологами щодо виготовлення мармеладу до пива на основі плодів мигдалю, що росте поруч з музеєм.