Градус брехні був настільки високим, що підняти його було непросто. Звичайно, якби в України була ядерна зброя, то росіяни б самі її скинули на Донецьк, щоб звинуватити нас. Але її не було, а сюжети треба було знімати. Тому українців звинуватили у використанні фосфорних бомб.

Це один з прикладів численних фейків, які виливалися на Україну тоді та продовжують литися зараз.

Багато людей на мітингах в Донецьку кричатимуть про прагнення до єдності з братнім російським народом. Але особисто я так і не зрозумів, що саме заважало об’єднанню братських народів так званих "ЛНР" та "ДНР". 26 червня 2014 року буде створена спілка двох псевдореспублік. Спікером парламенту цього утворення стане Олег Царьов.

Читайте также: "Два раби та клаптик землі": роль російських фейкових новин у війні на Донбасі

Але боротьба за сфери впливу так і не дасть двом терористичним організмам об’єднатися. Між ними буде встановлено митні кордони, щоб брати хабарі з людей, які їдуть з Донецька в Луганськ.

Але найголовнішою подією тих днів стане започаткування Мінського формату. Хоча у ті часи його скоріше можна було назвати донецьким.

23 червня в Донецьку на засідання збереться тристороння контактна група з реалізації мирного плану для визначення етапів його реалізації. В перемовинах візьмуть участь другий Президент України Леонід Кучма, представник ОБСЄ, посол РФ, самопроголошений прем'єр-міністр "ДНР" Олександр Бородай, екс-депутат Олег Царьов та Віктор Медведчук.

Читайте также: Боротьба за Маріуполь: як українські військові визволяли міста Донбасу

Найбільше здивування в українців викликає останній. Якщо ви не знаєте, чому – поясню. У християн є давня традиція – просити близьких і важливих для тебе людей стати хрещеними твоїх дітей. Погляньте на цю фотографію. Спиною до камери сидять Віктор Медведчук з дружиною, а навпроти – хрещений батько їхньої дитини, який за сумісництвом є президентом держави агресора.

Для повноти картини, додам, що Віктор Медведчук у 2012 році робив гучні заяви щодо походження української нації та її права існувати незалежно від Російської Федерації.

Читайте также: Напад на Луганськ: чому терористи штурмували прикордонні позиції Донбасу

"Україна фактично штучно створена країна з окремих територій, які мали різну історію, свою культуру, гуманітарну сферу. Звичайно, ментальність, яка зароджувалась на цих землях під впливом тих чи інших державних формувань, дає сьогодні відповідні результати та наслідки. Для того, щоб об'єднати країну, відстояти та захистити, а це найголовніше, міць і силу нашого суверенітету, ми повинні йти шляхом оптимізації державного апарату. І модель федеративного існування, на мою думку, є головною та єдиною", – заявив Віктор Медвечук.

На перемовинах в Мінську буде прийнято рішення про припинення вогню. 27 червня його подовжать, але реального перемир’я не буде. За цей час загинуть 27 військових і десятки буде поранено.

Вичерпавши ресурси дипломатії, українська армія піде у наступ і буде звільняти міста одне за одним, допоки Росія не зупинить нас під Іловайськом. Після цього будуть підписані перші Мінські угоди, які так само не будуть виконуватись. Під час подій в Дебальцеве буде підписано так званий "Мінськ-2".

Формат буде постійно змінюватись. Перша зустріч контактної групи пройде в Києві іще 8 червня, друга буде в Донецьку. Потім будуть зустрічі в Мінську і Нормандські формати. При усіх недоліках цих процесів, вони дозволили нам виграти час.

Читайте также: Ні слави, ні честі: скільки росіян загинуло з початку АТО

На відміну від української армії, Росія та бойовики не стали сильнішими. Санкції, падіння цін на нафту та міжнародний тиск зробили країну-агресора значно слабшою. Це змусило її скоротити фінансування терористів. Їм усе частіше доводиться здирати шкуру із залишків бізнесу на своїй території, щоб прогодуватися. Бої на Світлодарській дузі, в Авдіївській промзоні, в зоні донецького аеропорту, Широкіно та по усій лінії зіткнення значно знизили бойовий дух і кількість особового складу у терористів. А це уже дає нам шанс на наступ.

І дуже важливо, щоб наша влада на нього наважилась. Бо з кожним роком усе більше дітей на окупованих територіях ходять в школи, де їх учать ненавидіти Україну. І якщо ми заграємося у дипломатію, то через 10 років на окупованих територіях уже не буде людей, заради яких варто ці території повертати.