Землі Запоріжжя славляться козацьким духом і найбільш екологічно небезпечними заводами. Одну територію ділять між собою абсолютно антагоністичні пласти історії, а разом з ними — технологічний прогрес. Місто має великий туристичний потенціал, та чи користає із цього?
Багата історія і її небагаті фанати
Найбільша гордість Запоріжжя — Хортиця. Це найбільший острів на Дніпрі, який ще й належить до Семи чудес України.
«Великий листковий пиріг української історії» — саме так деякі історики називають цю місцевість. На цьому клапті землі археологи віднаходять артефакти різних віків: тут і скіфські знаряддя, і зброя часів Київської Русі, і речі козацького побуту.
Меч, який, можливо, належав князю Святославу
Унікальний для Європи проект реалізовують на острові справжні культурні фанатики. Із водойм Дніпра археологи підняли три човни XVIII століття.
Судна законсервували й відреставрували за шведською технологією (за якою відновлювали корабель «Васа» у Стокгольмі). Експонати перехоплюють подих: ти наче перетинаєшся із людьми, які жили 300 років тому! Фахівці кажуть, що в Дніпрі таких суден є щонайменше десять. Втім, на все потрібні гроші.
Козацький човен часів російсько-турецької війни
Російська бригантина
Козацький байдак
Ці умови не є нормальними для таких експонатів…
Там всередині температура повітря така сама, як на вулиці!
Та й добратися сюди туристам нелегко. Від держави допомога
практично не надходить. Ще за Кучми, Ющенка якісь гроші давали на Хортицю,
а від теперішньої влади нічого поки що не отримували»,
— каже реставратор Дмитро Гришко.
Майстерня реставратора
Цехове приміщення, стіни із бляхи та дерева — саме таке місце для унікальних експонатів. У майбутньому на Хортиці планують збудувати Музей дніпровського судноплавства. Та скільки це займе часу і де взяти гроші — невідомо.
Приміщення, в якому зберігаються унікальні човни XVIII століття
Туристи пересуваються островом переважно автобусами або власними автомобілями: ще б пак — берегова лінія Хортиці становить 32 кілометри! Будувати доріг тут не можна — національний заповідник. Тож автобуси стоять у заторах, аби розминутися.
Невеличкий затор на дорогах Хортиці
Їдучи таким екскурсійним транспортом, потрохи ознайомлюєшся із побутом місцевих жителів: узбіччя де-не-де покриті пластиковими та скляними пляшками — мабуть, вилазки «за місто» з пікніками влаштовують саме тут, у національному заповіднику.
На Хортиці ніколи не було Запорізької Січі. Втім, Рєпін їздив саме сюди, шукаючи «фізіономії» для своєї картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Тут у 2007-му знімали фільм «Тарас Бульба» — про запорожців. Тож тут і збудували доволі реалістичну реконструкцію Січі.
Козацька церква
Побут Запорізької Січі
Покої Гетьмана
Музей козацької люльки, або «носогрійки».
Цікавий факт: козаки не курили тютюну,
натомість обкурювали себе всілякими травами.
Наприклад, покуривши суміш з полину та звіробою,
вояки не боялися нападати вночі —
такі процедури неабияк загострювали зір.
Натомість із берегів Хортиці добре видно острів Мала Хортиця, або ж острів Байди, де й зародилося козацтво.
Острів Байди Вишневецького
Ленін? Ленін! І ще раз Ленін...
Окрім того, з Хортиці відкривається вид на ще один головний об’єкт Запоріжжя — Дніпрогес імені... Леніна.
Дніпрогес імені Леніна
Оглядати Дніпрогес все-таки краще з лівого берега, а саме — з пл. Леніна.
Це унікальне місце. Якщо встати в самому центрі площі, то поруч опиниться
найбільший пам'ятник Володимиру Леніну в Україні (1964 р.),
попереду буде Дніпрогес ім. В. Леніна, позаду — проспект Леніна, праворуч —
порт ім. В. Леніна, річковий вокзал Леніна, водосховище Леніна,
на якому, вибачте за тавтологію, острів Леніна. І це при тому,
що В. Ленін в Запоріжжі ніколи не бував»,
— йдеться на сайті Запорізького туристично-інформаційного центру.
Пам’ятник Леніну висотою майже 20 метрів
Навіть при в’їзді в Запоріжжя гостей зустрічає дорожній знак із зображенням нікого іншого, як Володимира Ілліча. Просто не вкладається в голові, як сучасна людина (я навіть не говорю про національність, просто людина ХХІ століття) може мирити між собою такі дві несумісні гілки історії, як козацтво і совок, пишатися одночасно українськими вояками і Леніним. Це відштовхує. Позбавляє місто послідовності.
Звісно ж, хочеться, аби в Запоріжжя приїжджали іноземні туристи. Острів Хортиця — направду унікальне автентичне місце багатьох століть української історії. Але доки у свідомості людей живе ще одна «гордість» — Ленін, з яким чомусь не бажають прощатися, доки ця «гордість» «прикрашає» вулиці Запоріжжя, хочеться, аби чужі очі сюди навіть не зазирали.
«Смертоносний коктейль» у повітрі
«Мешканці міста щороку “споживають” разом із повітрям 250-кілограмовий смертоносний коктейль», — пише географ Ольга Філіповва.
Це ще одна проблема, яка гальмує туризм у Запоріжжі. У мешканців міста — постійно болить голова, а в суху погоду — брудний одяг. Винуватці «торжества чорних викидів» — залізні гіганти-заводи, серед яких найбільшими забруднювачами є «Запоріжсталь» та «Дніпроспецсталь». Їх і годує електрикою уже згадуваний потужний Дніпрогес.
Карта забруднення атмосфери в Україні
Попри те, що гідроелектростанції порівняно ТЕС та АЕС — найбільш екологічно безпечні, втім, тут теж є свої підводні камені. А точніше — «підводні» землі, які стали такими у 20-х роках, коли будували Дніпрогес. Зокрема, для будівництва електростанцій на Дніпрі затопили дев’ять козацьких порогів, які також були історичними місцями, а крім того — ще й багатими природними ресурсами.
Потужні очисні споруди, розумна й послідовна культурна політика — те, чого добряче бракує Запоріжжю, повторюю — місту із величезним туристичним потенціалом. Сьогодні ж героїзм цих земель найбільше виявляється в тому, що запоріжці жертвують своїм здоров’ям в ім’я застарілого (бо без новітніх технологій) технологічного прогресу...